Їх пам’ятають, ними пишаються, вони – це наші Герої, які віддали своє життя за волю і незалежність України. Серед тисяч воїнів світла є один випускник нашої школи – боєць 25 ОМПБ «Київська Русь» Олександр Рибаченко. Сьогодні минає п’ять років, як Саша героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу с.Троїцьке. Пам’ятаємо, пишаємося, бережемо спогади і молимося за упокій душі Олександра. Слава Україні! Герої не вмирають!
…Біль від поранень пройшов… відпустило…
Зараз нічого вже не кровить…
Трішечки, правда, літати втомило,
Поміж таких же, як я, бо болить…
Гірко дивитись, як гинуть солдати,
Прикро і боляче їх забирати,
Тут, до небес, де тепер ми брати,
Тут, серед хмар, зовсім інші світи…
Знаю, що це не остання зупинка,
Зміна прийшла, я збираюсь в політ.
Душі безсмертні, остання хвилинка
Тиші нема, все під звуки трембіт.
Ранок квітневий, а нас вже немає…
Просто секунда були і нема…
Кожен із нас себе там пам’ятає
І розуміє, що все недарма.
Він, як і, я не дожив до тридцятки,
Щастя, кохання, майбутні нащадки
Все потрапляє у жорна війни…
Душі безсмертні – небесні тили…
…Біль від поранень пройшов… відпустило…
Зараз нічого вже не кровить…
Трішечки, правда, літаю невміло,
Поміж таких же, як я, знов болить…
Нас тут багато – янголів світла,
Дивимось зверху на рідні краї,
Як по обіді черешня розквітла,
Як зашуміли зелені гаї.
Кожен із нас споглядає на землю,
Ту, за яку ми поклали життя.
Янгол я світла, я поряд літаю,
Поруч з тобою – кохана моя.
Прийде свій час для відродження – знаю,
Криком своїм сповіщу, що прийшов
Поки ж я тут іще політаю,
Тут, де я крила та сили знайшов…
Саша Рибаченко…П’ять років болю…Пам’ятаємо, пишаємося, шануємо пам’ять…Герою слава!
Наталія Костюк,
Гайсин
