Сталося це у ніч на 17 квітня. Відомий український письменник та громадсько-політичний діяч Володимир Яворівський народився він на Вінниччині у селі Теклівка 11 жовтня 1942 року.

Був народним депутатом України шести скликань: I, II та IV-VІІ. Із жовтня 2001 по листопад 2011 року – голова Національної спілки письменників України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. Володимир Яворівський 1964 року закінчив Одеський державний університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю «Українська мова та література». Спочатку був редактором одеського радіо, кореспондентом газет «Запорізька правда», «Прапор юності», «Літературна Україна», редактором запорізького радіо, кіносценаристом львівського телебачення, літконсультантом, референтом Спілки письменників УРСР, завідувачем відділу прози, заступником головного редактора журналу «Вітчизна». Член Спілки письменників України з 1971 року, Спілки журналістів України з 1969 року.

Наприкінці 1980-х Володимир Яворівський був серед засновників Народного Руху України, очолював Оргкомітет Руху, з 1989 року — голова Київської координаційної ради Руху. Із грудня 1992 року по березень 1999 року очолював Демократичну партію України.

З вересня 1996 року по липень 1999 рік — голова Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка. Член Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка з вересня 1999 року по жовтень 2001 року, член Ради з питань мовної політики при Президентові України з лютого 1997 року по листопад 2001 року.

“Письменник, Шевченківський лауреат, який на порі становлення нашої Незалежності своїм словом запалював серця мільйонів. Усі, хто його знав ближче, сьогодні кажуть: “Не вірю”. Не хочеться вірити і мені. Він фонтанував енергією, незрівнянним гумором, дивовижною працездатністю. Після романів про княгиню Ольгу, Івана Мазепу до останнього дня працював над книгою всього свого життя про Тараса Шевченка. Тепер він пішов. Донька Леся близько півночі так і написала мені два слова: “Тато пішов”. Іншого слова вона не змогла вимовити. Не можу і я. Володю, ти пішов. Я вже не зможу тебе обійняти. З невимовний болем обіймаю твоїх рідних”, – пише у соцмережі письменник Василь Шкляр.

Тетяна Кондратьєва