«До редакції газети на «гарячу лінію» звернулись засуджені з Крижопільського виправного центру №113 (Городківка), які скаржаться на погане харчування, непридатні умови перебування, відсутність медичної допомоги у час епідемії корона­вірусу.

Надали вони ві­део, на яко­му оголений та жорстоко побитий в’язень з Одесь­кої області, який кілька днів тому помер. Адміністрація факти заперечує. Усі сторони цієї скандальної історії вислухав наш журналіст.

– У Крижо­піль­ський виправний центр неодноразово приїжджали з перевірками представники Уповноваженого ВР з прав людини. У червні 2019-го повідомляли про порушення права на приватність, примусову працю, неналежні умови в дисциплінарному ізоляторі тощо. У 2016-му за підсумками такого візиту представники Уповноваженого повідомляли, що засуджені скаржаться на побиття, відсутність неналежної медичної допомоги і неоплачувану працю. Тут виправний центр має два приміщення, в одному живуть люди, інший аварійний кілька років — без вікон, дверей та комунікацій. Але за документами це приміщення капітально відремонтоване. Куди пішли гроші? Санвузлів бракує, скрізь антисанітарія, харчування дуже бідне. Їжа — проста баланда, як на зоні. Супи з перлової, пшеничної і кукурудзяної січки з додаванням картоплі, консервованих моркви, цибулі, буряка і капусти для борщу. М’ясо дають здебільшого куряче. Іноді буває яловичина. Якість сумнівна, але їсти можна. Дають прострочену рибу — хамсу, попередньо відваривши, щоб запаху не було. Чомусь звичайним людям, які працюють на птахофабриці, виплачують по 22-25 тисяч гривень, а нам з виправного центру за ту ж роботу дають 3000-4000. Чому так? Запитайте управління та адміністрацію! Куди діваються інші кошти? Відразу за територією є СТО, де працюють дві особи. Один з них розповідав, що за пів року роботи там отримав 700 гривень. Всі налякані, бояться казати правду, надіються на УДС, але його ніхто не отримує! На нас заробляють! – каже засуджений Роман Ясинський.

Роман Ясинський

Ще один засуджений — Олександр Тутов — нарікає на відсутність медичної допомоги.

– Я отримав позитивний тест на коронавірус. У лікарню нас не возять, змушені наймати машини. Лікар виписав препарати, я пішов зі списком до начальника. А він у відповідь: «Що, мені це купити вам зі своєї кишені?» То я не лікуюсь, бо нема за що! Ще з одним в’язнем перебуваємо на самоізоляції. У нашій маленькій кімнаті, де мають жити 6 чоловік, насправді 12. І я міг багатьох інфікувати. Їх теж треба протестувати. Медсестра в нас є, вона заявила, що раніше держава виділяла на лікування засуджених. А тепер наче ні. Щось мені не віриться. Я і так тут робив операцію за власний рахунок, в мене сестра не мільйонерка, щоб мене пос­тійно лікувати.

«Це схоже на маніпуляцію, щоб вийти достроково», – кажуть перевіряючі!

Керівник Кри­жопільського виправного центру (№113) с.Город­ківки Ярослав Бурбеза так прокоментував нам скарги ув’язнених.

– Харчування в нас нормальне. Коронавірусом ніхто не хворіє, нема підтверджених випадків. Що ж до Олександра Тутова, то він скинув першочерговий тест, який робиться миттєво. Днями прийшов ПЛР-тест, в нього він негативний. На мою думку, засуджені мають права, але забувають і про обов’язки. Причин для хвилювання з їхнього боку я не бачу. Вони отримують всі медичні послуги та лікування, якщо його потребують. Ви розумієте, що взимку ніякі ремонти в повній мірі не можуть проводитись. Те, що можемо, те проводимо, основну фазу завершимо, коли потепліє.

Під час моніторингового візиту до Крижопільського виправного центру № 113 представник Уповноваженого Верховноі Ради Украіїни з прав людини в центальних областях Валерій Ольховий зізнається — проблеми справді були, але нині питання в іншому.

– Нами виявлені грубі порушення прав засуджених адміністрацією установи. Так вони повинні були направити онкохворого з гепатитом на лікування, він лежав зі всіма у карантинному відділенні, без медичної допомоги. Після нашого втручання його направили у лікарню, де він невдовзі помер. Прокуратура за цим фактом порушила провадження. Також засудженого з туберкульозом, але форма не відкрита, помістили у приміщення, вимкнене від всіх комунікацій. Після нашого візиту в установі проведене службове розслідування. Заступника начальника цього виправного центру звільнили, а керівник відреагував. Справа у тому, що ліквідували у Одеській та Кіровоградській областях виправні центри і завезли засуджених у Крижопіль, оскільки їхня установа начебто розрахована на більшу кількість місць. Незважаючи, що тут один житловий корпус був «законсервований» через відсутність ремонту. Тому засуджені перебувають у кімнатах по 5-8 осіб, не вистачає санвузлів. Зараз ремонтні роботи проводяться, — пояснює Валерій Ольховий. — До мене ці особи також телефонували, скаржились на харчування, проживання. Але в них головне питання – це умовно-дострокове звільнення. Комусь рік залишився, комусь півтора. Але це не ми і навіть не прокуратура вирішуємо, а тільки суд. Так як це виправний центр, медичну допомогу засуджені отримують від сімейних лікарів, декларації укладені у Крижополі. І оскільки ці громадяни на поселенні, лікуватись мають власним коштом. Якщо у лікарні, то їм надають безкоштовну допомогу, як і кожному хворому.

У той же час в’язні зізнаються, що емоції їх вже переповнюють і скаржитись вони будуть далі…

Віталіна Володимирова