Мені ти приснилась давно,
ввійшла ти у думи мої.
Я море люблю, бо воно
нагадує очі твої.
Розкрив я до сонця вікно
й дивлюсь крізь проміння рої…
Я небо люблю, бо воно
нагадує очі твої.
І радісні квіти весни,
коли у садах солов’ї,
люблю я фіалки – вони
нагадують очі твої.
Володимир Сосюра
Вiктор Бронюк мав на увазi цього вiрша,спiваючи в однiй з пiсень: “вона любила читати Сосюру перед сном”.