Один із корпусів Сутисківської спеціа­лізованої школи-інтернат — це колишній маєток графа Гейдена. Заклад розташований у мальовничій парковій зоні. На думку місцевих, саме земля стала причиною можливої ліквідації інтернату.

– У нас раніше було 50 га землі, вирощували корми для власного підсобного господарства. Але з часом землі перейшли до селищної громади і уже й розпаювали між атовцями та іншими громадянами. Залишилося тепер лише 6 га, але й ця земля для когось ласий шматок. Бо тут дійсно краєвиди неймовірні. Територія інтернату — це паркова зона. Дехто з бізнесменів уже спить і бачить, як тут можна розвивати туризм і заробляти непогані гроші. Єдина проблема — діти та колектив закладу. От «зверху» вирішили нас позбутися, — впевнені пра­цівники спецшколи.

В інтернаті розповідають, що пережили уже не одну реорганізацію та скорочення. Готові й надалі до можливих змін, аби лише інтернат не закрили.

– Зараз у нас 199 дітей, 46 з них перебувають тут цілодобово через важкі життєві обставини. Живуть в інтернаті й спортсмени, бо співпрацюємо із Вінницькою обласною федерацією футболу. Ми створили для них належні умови для навчання та тренування. Сюди привозять дітей на навчання навіть з інших районів, бо у нас чудова матеріально-технічна база, досвідчені педагоги. Батьки оплачують їхнє харчування і готові навіть за утримання платити, бо школа працює до 19-ї години і діти можуть тут перебувати, поки дорослі на роботі. Не відмовляються оплачувати за своїх дітей й інші громади — Тиврова, Луки-Мелешківської, Гнівані — усі розуміють, що для селищного бюджету утримання такого закладу задорого. Але голова ОТГ Леонід Дідух заявив, що не вистачає 1,5 млн на утримання інтернату, тому нас або передадуть в область, або ліквідують. Хоча до виборів колектив запевняли, що нас реорганізують, але не знищать. Ми вже усякими способами намагаємося економити. Скоротили 11 ставок технічного персоналу та 8 вихователів. Го­тові ущіль­нитися у спа­ль­них корпусах. Згодні навіть, що старшу школу заберуть, залишать лише 1-9 класи. Але закривати інтернат не можна! Куди цим дітям повертатися — назад у ті умови, звідки їх соці­альні служби врятували? — пояснює заступник директора з навчально-виховної роботи Тетяна Ольшевська.

Колектив школи-інтернату звернувся до обласної влади з проханням допомогти з вирішенням їхнього питання.

– За останні роки жодного інтернату в області не закрили. Тиврівський ліцей нещодавно облрада взяла на своє фінансування. Брацлавський реформували, але не закрили. А чим ми гірші? У місцевої влади єдине рішення — дітей порозкидати по інших закладах чи повернути в сім’ї. А 80 працівників — на біржу. То нашому селищному голові уже за 80 і він хоче працювати, а молодим дівчатам на заробітки виїжджати? А з кожного працівника ПДФО сплачується у місцевий бюджет, не будуть люди працювати, то й бюджету не буде, — обурюються у колективі.

Що буде із інтернатом і чи дійсно його можуть ліквідувати, щоб віддати землі у приватну власність, – запитали у селищного голови Сутисківської громади Леоніда Дідуха. Він запевнив, що уся проблема у фінансуванні закладу, а не землі.

– Інтернат поки ніхто не закриває. Звернулися до обласної ради, щоб взяли заклад на своє утримання, оскільки бюджет селища не здатен утримувати три школи. Чекаємо рішення сесії, тоді будемо вирішувати, як далі вчиняти.

– А чому ж одразу не передали заклад, а прийняли у комунальну власність селищної громади?

– Усі заклади району перейшли в громади за територіальним принципом. Інтернат розташований у Сутисках, тому вимушені були його взяти у комунальну власність. Думали, що зможемо його фінансувати. Але помилилися.

Усіма можливими силами та засобами захищати навчальний заклад взялися батьки нинішніх вихованців та випускники попередніх років. Запевняють, що готові перекривати дорогу, якщо влада на усіх рівнях не відреагує на їхню проблему.

Заступник голови Він­ницької обласної ради Ігор Івасюк повідомив:

– Розпорядженням голови обласної ради створено робочу групу, у яку увійдуть депутати із різних фракцій. Депутати всебічно розберуться у цій проблемі, обов’язково виїдуть на місце, поспілкуються з людьми. Після цього питання розглянуть на засіданні профільної комісії.

Людмила ПОЛІЩУК