Великий птах з висоти тридцяти метрів, як кажуть «з усієї дурі», врізався у відносно неглибоку прибережну смугу морської води. Але за мить він уже сидів на хвилях і вплітав спійману під водою рибину та задоволено помахував коротеньким хвостом.

Було дивно, що з такої висоти в польоті птаха встигає розгледіти рибу, і під правильним кутом пірнути, не залишаючи здобичі жодного шансу. Зранку і увечері, у штиль та у шторм, поодинці і невеликими зграями сірі пелікани прилітали до нашого пляжу і причаровували своїми карколомними піруетами.

А потім ситі птахи сідали на пришвартовані катери і поважно махали головами один до одного.

Віктор Пишний