Через 25 років її знайшла і зрозуміла, чому така нещасна у шлюбі.
У травні ми з чоловіком відзначали «срібне весілля». Ну, як відзначали… Діти замовили ресторан і мало не змушували нас цього дня хоча б посміхатися один одному. Між нами вже давно немає тих почуттів, що були спочатку. За 25 років ми стали зовсім чужими людьми. Всього бувало — і сварки, і навіть бійки. То чоловік дуже зловживав спиртним, а потім, як вилікувався, то знайшов коханку. Я йому пробачала й те, й інше. Ні, не тому, що любила. Заради дітей хотіла зберегти сім’ю. А зараз, коли син і донька вже виросли, одружилися, перед сватами та онуками соромно розлучатися. Так і живемо.
Але на «срібне весілля» діти подарували нам ліжко, ковдру, подушки та постільну білизну. Хотіли, щоб ми знову зблизилися. Але ліжко так і стоїть порожнє, а я вирішила взяти нову подушку. Стару подушку не поспішала викидати, а занесла почистити. Наступного дня прийшла забирати і була шокована, коли разом із подушкою мені повернули ще й голку. «Це було всередині», — повідомили у пральні.
Дорогою додому думала, як голка могла потрапити у подушку. Я зазвичай шию за столом і дуже обережна, щоб ніде не залишити голку чи нитку. Можливо, діти? Усю ніч не могла заснути. Згадувала різні епізоди життя. Пригадалося й наше весілля. Ми тоді ще студентами були. Жили в гуртожитку. У нас нічого свого не було. Забрала у своєї мами посуд. А свекруха із свекром подарували подушки та ковдри. Я прозріла, коли згадала, що саме ця подушка від мами Сергія. Чомусь усі роки не доходили руки її почистити і навіть викинути. Все економила на собі, бо дітям міняю постіль часто, а собі не доводилось…
Зранку я вже була у свекрухи. Прямо в очі запитала, чому вона це зробила. Навіщо хотіла зла рідному синові? Чим я їй вже тоді не сподобалася? Звісно, вона все заперечувала. Нічого не хотіла чути про голку. Але я її уже не чула.
Знаю, що бабуся свекрухи викачувала яйцями, тому не без її участі та голка потрапила в нашу сім’ю. З якою метою? Могла й біда статися… А якби хтось з дітей поранився? Страшно й подумати…
Не вірила усяким чаклунам і заговорам. Але після цього змінила свою думку. Та найстрашніше інше: знати, що поряд з тобою усі ці роки живе людина, яка бажає тобі зла… З тих пір свекруху не пускаю й на очі. Розумію, що за ці роки вона могла забути за ту голку і, можливо, навіть змінила свою думку про мене. Але пробачити не можу.
Тепер в голові нав’язлива ідея, що саме через ту голку і все, що на неї було намовлено, у нас і не склався шлюб. Адже любов була, а залишилася лише ненависть.
Ваша читачка Оксана, Жмеринка
Від редакції. А чи вірите ви у «злі сили», заговори, чорну магію? Чи потерпали від цього? Діліться з нами своїми історіями на сайті 33kanal.com
