– Невже ми, інваліди, які захистили Україну, маємо купувати ліки за власні кошти та їсти макарони на воді?

– Ми віддали своє здоров`я на Сході України. Відстоювали правду, боролись за нашу державу, а тепер не можемо навіть полікуватись, аби підтримати своє здоров`я в нормі. Хто б міг подумати, але те, що відбувається у Вінницькому військовому госпіталі, — справжнє жахіття. Немає ліків, не проводяться обстеження належним чином, навіть олію для масажу доводиться купувати за власний рахунок. Біль­ше немає сил терпіти, бо ми розуміємо, що фінансування виділяється абсолютно на всі військові шпиталі України. Тільки до Вінниці воно не доходить? — запитують військові ветерани АТО.

– Ми, учасники бойових дій АТО та Афганістану, написали скаргу про невідповідне лікування та забезпечення медичними препаратами ветеранів війни. Нас не задовольняє лікування за свої кошти, медичний та технічний персонал, який працює до 12 години. Ми підозрюємо, що фінансування надходить, але його розкрадають на місці. Ми вимагаємо залучити правоохоронні органи до вирішення цих питань. Все йде до того, що цей госпіталь просто хочуть закрити. Лікарі не хочуть працювати, тому що їм там платять копійки. Ми знаємо, що заробітна плата лікарів — 2,5 тисячі. Підозрюємо, що госпіталь закриють і привласнять. Можливо, навіть зроблять приватним.

1 червня на передовій загинув наш побратим, його привезли у госпіталь, але за два дні він помер. Він лежав у реанімації, і його не було чим лікувати. Та навіть коли він помер, ми самостійно його виносили із лікарні…

– Нас обурює те, що лікарі нам складають перерахунок ліків, які ми вимушені за свої кошти купувати. Постійно кажуть, що на лікування ветеранів немає фінансування.

Ми — жителі Вінницької області, приїхали із Козятина, Немирова, Томашполя від імені всіх ветеранів.

Більшість із нас тут лікувались востаннє у 2019 році, і тоді ми ще бачили порядок у шпиталі. Проте зараз — це жах. Тому що ліків практично немає. Та навіть харчування — суп з макаронами на воді, протертий буряк та навіть чай без цукру. Ми приїхали не їсти, а лікуватись.

Люди добрі, владо, що коїться? Ми повернулись із фронту каліками, серед нас є ті, що мають десятки бойових травм.

Наприклад, Микола Лима переніс 4 контузії, кульове поранення в голову. Його тіло пошматоване осколками від снарядів. І таких сотні… Невже ми не заслужили на відповідне лікування?

Ситуацію коментує заступник директора з економічних питань госпіталю Ігор Медик:

– За Національним списком лікарських засобів, ми відшкодовуємо медикаменти ветеранам бойових дій. Відповідно ті ліки, які не входять до Національного переліку, пацієнти мусять купувати самостійно. Наразі складна ситуація із фінансуванням військового шпиталю. А все тому, що механізм фінансування змінено. Раніше шпиталь для ветеранів існував як бюджетна установа, а тепер — це некомерційне підприємство, яке повинно заробляти кошти самостійно. Ми закупили 10 медичних пакетів у Національної служби здоров`я, але сума, яка в тих пакетах, становить 27 мільйонів, а от фактичні видатки за 2020 рік становили 50 мільйонів. Тому ми не можемо забезпечити у повному обсязі повноцінне лікування пацієнтів та харчування. Такі ж проблеми зараз із заробітною платою працівників шпиталю.

Софія Копач
Фото Сергія Хіміча