Поняття Святої Трійці виникло і розвивалось у процесі життєдіяльності Церкви Христової.

Згодом обгрунтовувалося і осмислювалося як простими християнами, так і видатними святителями і богословами, які намагалися розібратися у стосунках між трьома особами божества – Отцем, Сином і Святим Духом, про які згадується у Євангелії. Вважається, що Бога як Святу Трійцю відкрив людству сам Ісус Христос, який втілився на Землі Піднебесній і став людиною згідно з православним християнським віровченням.

…Після вознесіння Ісуса Христа настав десятий день: це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У євреїв було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Всі апостоли разом з іншими учнями Христовими та іншими віруючими перебували в одній світлиці в Єрусалимі.

Була третя година дня за єврейським рахунком годин, тобто, по-нашому — дев’ята година ранку. Раптом зчинився шум з неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де перебували учні Христові. І з’явилися вогненні язики і спочили (зупинилися) по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.

Так Дух Святий, за обіт­ницею Спасителя, зі­йшов на апостолів у вигляді вогненних язиків на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчен­ня всім народам; зійшов же у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.

Таких, що увірували в Христа і охоче прийняли хрещення, виявилося того дня близько трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало будуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.

Православні християни в цей день прикрашають будинки і храми зеленими гілочками, квітами.

Звичай цей йде ще від старозавітної Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню в П’ятидесятницю в пам’ять того, як при Синайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону.

А ще квітучі гілки нагадують нам про те, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами чеснот.

Соломія КАЛЮЖКО