Колись я навіть і уявити не могла, що розповім свою історію людям. Проте більше мовчати не можу. І хочу, аби всі почули про моє кохання і не робили таких помилок.
Хто б міг подумати, що слова старенької бабці-ворожки так круто змінять моє життя. А почалось все з того, що у свої 18 я розійшлась із кавалером, з яким планувала прожити весь вік. Звісно, як і у всіх дівчат, у мене почалась депресія, і я не знаходила собі місця. Бували навіть думки покінчити життя самогубством. Мене врятувала ворожка. Коли я була у відчаї від того, що мій коханий зрадив мені з одногрупницею, подруга завела мене до своєї знайомої. Зізнаюсь чесно, що я не вірила у чудодійні сили таких людей. Та цей день перевернув моє життя.
Жінка–ворожка була літнього віку. Коли я до неї прийшла, вона почала мені розповідати мою життєву історію. Із точністю описувала найменші деталі. Я повірила їй… Потім вона викачувала мене яйцями, і мені відразу стало краще. Ворожка почала розповідати про моє мабутнє. Сказала, що я зовсім скоро вийду заміж, та ще й за мільйонера. І все у мене складеться якнайкраще.
З дня на день я чекала свого принца на білому коні. І от здавалось, що зустріла саме його. Він був перспективним молодим бізнесменом. Мав декілька точок на ринку і продавав італійське шкіряне взуття. Коли ми познайомились, я вже точно вирішила, що це він — мій мільйонер… За два місяці після знайомства ми одружились. Я відразу знала, що він буде мільйонером, тому вирішила робити все, аби йому допомогти. Повністю всю бухгалтерію взяла на себе. І так із року в рік я працювала на бізнес свого чоловіка.
Навіть дитину довелось глядіти моїй мамі, бо постійно була на роботі і можливості піти в декрет у мене не було. Вже через десять років із палаток на базарі я зробила власний торговий центр. Але прорахувалась в одному. Всі документи були оформлені на мого чоловіка. І як тільки він зайшов в круги бізнес-еліти нашого міста, його поведінка та ставлення до сім’ї швидко змінились.
На роботу він привів нових працівників, і я була вже не потрібною. З кожним днем ставав іншою людиною, а потім і зовсім забув, що в нього є сім`я. Постійно дорікав, що ми із сином живемо за його кошти. Хто б міг подумати, але і гроші він згодом давав, як то кажуть, «стиснувши зуби». Постійно говорив, що я до його бізнесу не маю жодного відношення.
Він пив та гуляв, але останньою краплею стало жорстоке побиття нашої дитини. Синочку було всього 13 років і він зробив зауваження татові, коли той повернувся додому п’яний. Я зайшла у дім, а мій синок вже був із розбитою головою на підлозі.
Викликала «швидку» і врятувала дитину… На останні заощадження придбала собі будинок у селі Вінницької області та переїхала. Вирішила займатись теплицями. Дякуючи фінансовим навичкам, налагодила бізнес і тепер працюю сама на себе. Ніколи не подумала б, що зможу писати такі слова, але, дівчата, в першу чергу думайте про себе, а вже потім про чоловіків.
Марина Романова