10 тисяч онкохворих щороку проходять хіміотерапію у Подільському регіональному центрі онкології. На жаль, захворюваність зростає. Збільшується і кількість занедбаних випадків. Ліжок «для хімії» не вистачає…
– Нові технології змінюють медицину, але не «радянські» будівлі лікарень, саме тому онкоцентр — це знаковий об’єкт у Вінниці програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», — на цьому зауважив голова облдержадміністрації Сергій Борзов. – Ви самі бачили, хіміотерапевтичне відділення – це «радянська» будівля. Власне, як і решта корпусів онкоцентру. У 1978 році його почали будувати, у 2021 році ця лікарня зміниться завдяки президентській програмі. Як й інші медзаклади в області.
У понеділок, 6 липня, губернатор особисто перевірив хід робіт.
87% — таку готовність називають будівельники. До Дня Незалежності корпус мають відкрити – це плюс 40 ліжок до 360, які сьогодні зайняті.
– У нас лише за рік удвічі виросла кількість хворих, які проходять амбулаторну терапію, — розповідає директор Подільського регіонального центру онкології Володимир Шамрай. – Чотири операційні сестри ставлять 70-80 крапельниць в день, це надзвичайне навантаження, тому настільки важливо відкриття додаткових ліжок саме в хіміотерапії. Лікуються у нас не лише вінничани, до нас їдуть з інших областей, держав. Кожен десятий хворий — приїжджий.
Що перевірив губернатор Сергій Борзов?
Проєктом президентської програми «Велике будівництво» передбачено ремонт першого поверху будівлі — рентгенологічне відділення, надбудову четвертого поверху – денний стаціонар з ліжками амбулаторної хіміотерапії, надбудову мансардного поверху – це теж для хіміотерапевтичного відділення.
До того ж, буде зведено нове перекриття та дах, новий ліфт, утеплення стін та благоустрій території.
Оглянув Сергій Борзов і приміщення, де скоро стоятиме новий лінійний прискорювач. Його для Подільського онкоцентру нарешті купили наприкінці 2020-го.
5 років його придбання домагався головний лікар Володимир Шамрай. Він досі зберігає папку «переписки» зі всіма міністрами охорони здоров’я України. Десять народних депутатів втручались у процес придбання. Але тоді так і не змогли.
– Лише торік все зрушилось з місця – це великий крок у розвитку радіологічної служби вінницького онкоцентру, — розповідає голова ОДА Сергій Борзов. — Майже 50 мільйонів гривень — загальна вартість лінійного прискорювача. З них 20 мільйонів — субвенція на соцеконом, яку залучили народні депутати України від «Слуги народу» — Анатолій Драбовський та Максим Пашковський, решта — з обласного бюджету.
Наразі будівлю для сучасного лінійного прискорювача готують, там лише стіни товщиною півтора метра.
За словами Володимира Шамрая, досі працюють на єдиному гамма-терапевтичному апараті дистанційної променевої терапії. Нове обладнання дасть можливість зменшити навантаження на здорові тканини навколо пухлини, а головне — підвести максимальні дози до пухлинного осередка.
– У Західній Європі на один мільйон населення є сім лінійних прискорювачів, у Східній – три, — розповідає онколог. — Тобто середньосвітові розрахунки – це один прискорювач на 200 – 250 тисяч мешканців. Тому для Вінницької області необхідно хоча б чотири прискорювачі. П’ятсот пацієнтів на рік – це максимальне навантаження на один прилад.
Старий апарат (а він у нас єдиний в онкоцентрі) на основі кобальтового джерела випромінювання є застарілим. У Європі таких прискорювачів залишилися одиниці. Цивілізований світ із середини минулого сторіччя використовує виключно лінійні прискорювачі, тому що це безпека, це точність та мінімум ускладнень для організму пацієнта та, безумовно, ефективність.
– А рентген цей у вас якого року випуску? — запитав лікарку Сергій Борзов.
– 1978 року. Як і будівля…
– Так от, саме тому Подільський регіональний онкоцентр – це знаковий об’єкт «Великого будівництва» у Вінниці, — відповів Сергій Борзов. – Нарешті тут щось змінюється масштабно! Темпи помітні! Знаєте, від чого частіше вмирають українці? На першому місці — хвороби кровообігу — інсульти, на другому — ішемічні хвороби серця. Далі – онкологія…
Сьогодні нам треба зробити усе можливе, аби у вінницькому онкоцентрі хворі мали бажання лікуватися і жити – потрібні сучасне обладнання і комфортні умови. Для всіх! Звісно, мають бути фахові медики із гідними зарплатами.
Олександра МАЄВСЬКА
