– Картина «Моя особлива галактика» – це я та моя матуся. Вона єдина, хто завжди поруч зі мною. І я дуже її люблю, – поділилась колись із «33-м» Іринка Хіміч.
Своє останнє інтерв`ю маленька талановита художниця давала нашому журналісту. Хто б міг подумати, що за кілька днів весь світ буде прощатись з цією незвичайною дівчинкою.
– У цій галактиці навколо нас комети, які хочуть образити, скривдити. Але я лечу, і моя мама мене оберігає від усього злого. У мене вже були виставки, але прагну досягти ще більших висот, – з останніх слів тепер покійної Іринки.
Її хвороба прогерія — невиліковна. Це передчасне старіння шкіри та тіла людини.
– У два місяці від народження доньки лікарі повідомили, що вона недовго проживе, а якщо виживе, то буде як рослина. Ми ж з чоловіком пішли наперекір долі та прогнозам і молили Бога, щоб Він нам допоміг. Часом було так важко, що боляче навіть згадувати. Бо вона постійно плакала від болю, і ніхто не міг допомогти… Іринчина шкіра була така тонка, що ми не могли взяти її на руки, щоб пригорнути… Їй боліло навіть від дотику одежі, — ділиться мама Іринки Діна Хіміч. — Народилась вона як звичайна дівчинка. Але кілька років тому про цю дитину дізнався весь світ. Бо хвороба почала прогресувати. Дякуючи волонтерам зі всього світу, Іринка двічі лікувалась у Бостоні.
– Проте Іринчина «битва за життя» закінчилась раптово на 10-му році. Її тіло старіло щохвилини, і життя дитини обірвалось 30 червня.. Дуже боляче, що ми не змогли її врятувати, — каже зі сльозами на очах Діана Мороз.
Редакція газети «33-й канал» висловлює щире співчуття родині померлої Іринки.
Софія Копач
