Яна Тавпич — вінничанка. Вона сирота, її виховувала тітка. Кілька років тому наша землячка переїхала на Волинь, де вийшла заміж та народила сина. Втім, сімейне щастя тривало недовго, бо у травні із зони АТО з простреленим черепом привезли її 31-річного коханого Миколу.

Офіційна версія – боєць вкоротив собі віку, вистреливши у підборіддя. Однак дружина у це не вірить, адже в переписці той казав, що з нього вимагали гроші. Окрім останніх повідомлень дружині, є ще цікава переписка з братом, де боєць повідомляє, що на нього чинять тиск і вимагають величезну суму грошей. Зокрема напередодні покійний Микола Тавпич писав у повідомленнях, що його хочуть віддати під трибунал і йому світить 8-9 років військової тюрми.

Натомість йому пропонують відкупитися за 700 тисяч гривень. Ще кілька повідомлень покійний боєць написав колишній дружині, у яких йшлося, що він, його брат та ще один волинянин влипли у серйозну історію: «Я, Колян і Горбатий трохи залетіли. Коляна перевели в іншу частину, а мені догану вліпили, а Горбатому дали п…и». А в останньому повідомленні, яке боєць написав дружині, було наступне: «Якщо я завтра не передзвоню вранці тобі, значить, мене вбили свої. Збережи це смс, хоч якийсь доказ. Винен начальник штабу».

– Це повідомлення було відправлене 4 травня, а вже наступного дня мені повідомили про смерть чоловіка. Офіційна година смерті – 15.00. Причина – самогубство: чоловік вистрелив собі у підборіддя, куля вилетіла через голову. 7 травня коханого поховали, — каже Яна. — З приводу смерті наразі відкрито кримінальне провадження, проте датоване воно аж 25 травня, тобто відкрили провадження через 20 днів. Я нині проводжу власне розслідування, бо не вірю, що чоловік застрелився. Я буквально за годину до так званого самогубства говорила з ним по телефону, і він не мав наміру зводити рахунки зі життям. Крім того, у переписці з братом мій чоловік обвинувачує ще одного службовця, Івана, у підставі.

Відомо, що на момент смерті Микола та його співслужбовці дислокувалися у зоні розмежування в селі Трьохізбенка Луганської області Щастинського району. Кажуть, що останнім часом там почастішали самогубства. Останнім часом їх назбиралося з десяток. Проте є версія, яку офіційно навряд чи хто посміє озвучити, мовляв, рахунки зводять з життям за борги. Але які можуть бути борги вартістю 700 тисяч гривень поміж солдатами, які живуть на військову зарплату?

Яна зізнається: коли почула, що потрібна велика сума на відкуп, навіть розглядали можливості продати нирку – чи Миколину, чи Яни. Про це вона говорила з покійним чоловіком. А зараз жінка залишилася без жодних засобів до існування з дворічним сином на руках. І допомоги держава не виплатить, якщо офіційно підтвердять версію самогубства.

Додамо, що два місяці тому у Немирівському районі поховали 20-річного Олексія Саєнка. Тоді розповсюдили моторошне відео із Донеччини, до речі, не так вже й далеко від місця, де знайшли мертвим Миколу Тавпича. Ролик першим опублікував обвинувачений у держзраді й оголошений у розшук блогер Анатолій Шарій у Telegram-каналі… На кадрах видно, що події відбуваються у казармі військовослужбовців. На них молодий солдат у присутності товаришів декілька разів приставляє автомат до підборіддя, перекурює востаннє…

А за кадром у цей час ніхто з побратимів не кричить: «Не стріляй», ніхто не намагається завадити, потім хтось каже: «На десять»… І навіть коли військовий востаннє усміхнувся, пересмикнув затвор, ніхто теж не зупинив його. І солдат пускає в себе чергу. Тоді ходило багато версій про цю НП – від наркоти до програшу в карти. Але остаточної відповіді досі немає. То що ж це – доведення наших військових до вимушеного самогубства чи якась звіряча агресія до своїх на фронті?

Віталіна Володимирова