Так хочеться часом, щоб вислухав хтось
Про те, що в душі накипіло,
Про помилки й те, що в житті не вдалось,
Про серце, що так наболіло.

Так хочеться часом надійне плече,
Очей, що усе зрозуміють.
Буває, що так всередині пече,
Й ніякі вже ліки не діють.

Так хочеться іноді просто, щоб хтось
Сказав: «Буду завжди з тобою!»
Весь час поряд себе ми хочем когось,
Чекаєм, як море прибою…

Людмила Степанишена