Це випускне літо у Вінниці зафіксувало рекорд — в одній вінницькій родині віднині три золотих медалісти!

Бо в різні роки Саша і Женя Новікови та їхній дядько Вадим Дядечко за відмінне закінчення школи отримали золоті медалі! І згодом завдяки своїм «золотим» знанням Євгенія та Вадим здобули хорошу роботу, посади і високі заплати як кращі випускники і «розумахи» із елітних шкіл Вінниці…

Щойно третю золоту медаль у сімейну скарбничку принесла наймолодша із сім’ї вундер­кіндів — Саша Новікова, випускниця 17-ї фізико-математичної гім­назії. Про реальну ціну шкільного «золота-2021», однокласників-«ботанів» та «мажорів», успішні кар’єри сестри і дядька, тренди випускних вечорів у стилі «карантино» Саша розповіла «33-му каналу» після отримання відмінного атестата.

– «33-й» тебе ві­тає із золотою медаллю! Свого часу твоя сестра Женя навчалась у нашій Школі журналіста і згодом стала більд-редактором у журналі «ELLE Україна»… Про що мрієш ти із ще гарячою золотою медаллю в руках?

– Дякую за вітання! Але поки що не віриться, що в рідну школу №17 не треба більше їхати на трамваї через всю Вінницю, не буде більше уроків, екзаменів, і доросле життя вже бу­цім­то почалось… Медаль для мене не була самоціллю! Бо до 7-го класу я не вчилась на «відмінно», важко було із українською, а в 9-му відк­рилось «друге дихання», і повторила успіх сестри і дядька. І за ці роки по Жені та Вадиму я бачила, що головне — знання! А медаль — це символ успіху… І нині вона висить поряд із моїми десятками грамот, дипломів та відзнак за всі шкільні олім­піади, чисельні конкурси та мистецькі проєкти. Я не ботан, але мене на всі ці знання останнім часом магічно тягнуло! Поряд зі мною навчались такі «генії», що часто опускались руки! Але я одна із них — кращих учнів школи – і ми щойно всієї родиною на дві країни — Америку і Україну – відсвяткували цю потрійну перемогу!

– Твоя «золота» сестра Женя Новікова — журналіст всесвітньовідомого журналу, а дядько Вадим Дядечко — аналітик ТОП-нафтокомпанії у США в Техасі… Про яку роботу із такими родичами мрієш ти?

– Вибір важкий, бо для мене фактично відкритий весь світ, всі країни та кращі університети… А бажань стільки, як зірок на небі. Тому поки що я зупинила свій вибір на Києво-Могилянській академії та сподіваюсь на державну форму навчання… Водночас мене цікавить мультиплікація та комп’ютерний графічний дизайн, якому якісно навчитись можна за кордоном. Тому основні базові знання я отримаю тут, в Україні, а далі будемо шукати свою долю і професію по ходу подій… І якщо чесно, то більшість моїх однокласників вибрали уні­вер­ситети України для здобуття ви­щої освіти. А серед друзів цей баланс десь 50 на 50, бо за кордоном освіта без корупції за ті ж самі гроші + перспектива отримати першу роботу із достойною зарплатою. Дивно, що у нас в Україні сьогодні так мало бажаючих вчитись у «вишах» математиці, фізиці та іншим точним наукам. Бо мій дядько Вадим Дядечко отримав свою роботу в США в дуже крутій компанії саме завдяки знанням з фізики та математики після «золотого» закінчення 17-ї школи. І ви не повірите, але нас із Вадимом вчили одні й ті ж вчителі! Тільки він випускник 1989-го року, а я — 2021-го… Сестра Женя отримала своє «золото» в 2005-му!

– Над тобою не жартували, що блондинка отримала золоту медаль?

– Було таке, але дуже по-дружньому… Бо троє із нашої школи отримали по 200 балів за окремі предмети по ЗНО, але не мають золотої медалі. Тому було важко, цікаво і трішки удачі не завадить нікому на екзаменах… Але це не пекельне літо для мене, коли ти не виходиш із дому місяцями заради відмінного атестата. Звісно, що зараз я мрію про море, мандри по всьому світу та відпочинок в колі рідних. Але вільний час на зустрічі із друзями, спорт, малювання і комп’ютерний дизайн я знаходила. Просто спала на 2-3 години менше кожної доби…

– Сашо, скажи, що було модним на цих випускних — глазур, золото, дорогі тачки чи паспорт Євросоюзу?

– Ми майже 2 роки не ходили в школу через коронавірус, і це був досить дивний час… Тому випускні-2021 також стали не менш дивними… Бо частина народу в класі одяглась по-королівськи і дійсно вражала дорогими гламурними сукнями. Інші просто прийшли у джинсах чи легеньких літніх сукнях… Чи зовсім не прийшли на отримання атестата! Хтось був у ресторані із всією родиною, включаючи бабусь… А інші легко пили із своєю компанією шампанське на світанку дорослого життя на набережній Рошен без салютів, пафосу і дорослих…

Дякую батькам, які вклали в мене багато часу, довіри та наймали репетиторів… Головне, що вони мені довіряли, а я вчилась і досягла результату. І, якщо чесно, я вже втомилась відпочивати, бо хочеться по-новому вчитись, зануритись в нову атмосферу і в нове життя… Знаю, що в багатьох профілях в Інстаграмі у моїх однолітків зовсім інше літо — басейни, цигарки, курорти, коктейлі та тусовки. І я нікого не засуджую, бо в мене інше, не менш цікаве життя. А треба пам’ятати, що по профілю в соцмережах на багатьох солідних фірмах відбирають собі персонал… Тому в мого дядька Вадима, здається, взагалі немає сторінки в Фейсбук чи Інстаграм…

Під час ЗНО із географії я дізналась про стільки нових цікавих і крутих місць в нашій країні, що зберу свою студентську групу і ми разом будемо мандрувати невідомою Україною…

Роман КОВАЛЬСЬКИЙ