Мало хто знає, але український велогонщик Анатолій Будяк, який представляв Україну на Олімпіаді в Токіо, наш земляк.

І хоч у груповій велогонці він фінішував 56-м, це, на думку його тренерів, досить непоганий результат як для початківця.

Вінничани, які добре знають Анатолія, кажуть: він із самого дитинства йшов до заповітної мрії стати учасником Олімпіади.

У дитинстві з друзями Толя любив кататися на велосипедах околицями міста і часто бачив, як тренуються спортсмени, в якийсь момент йому захотілося бути, як вони! А через деякий час в школу прийшов, як виявилося, його майбутній перший тренер. Це був 2006 рiк. Перші кілька років юних спортсменів навчали велосипедним азам: як їздити, правильно зупинятися, проходити повороти. Вже потім понеслися змагання: Анатолій виступав на треках, шосе, на байку і на кросі. Подорослішавши, визначився, в якій дисци­пліні краще і в якій у Толі біль­ше перспектив. Вибрав шосейну гонку. До того ж він по комплекції підходить саме під цю дисципліну — при зрості 170 см вага 53 кг.

З початку поточного року Анатолій Будяк виступає за турецьку континентальну команду Spor Toto Cycling Team. До цього представляв інтереси польської Wibatech Merx 7R, але через затяжний карантин спонсори відмовилися підтримувати спортсменів і команда розпалася. Знайти нову допоміг Сергій Гречин, тренер молодого велогонщика. Од­на із головних переваг спортсмена — перемога в багатоден­ній гонці Tour of Mevlana в Туреччині в липні нинішнього року.

Це була перша Олімпіада для спортсмена. Анатолій розповів, що відбір на Ігри був ще в минулому році, але остаточне рі­шення прийняли тільки недавно, в кінці червня.

– Відбір проходив від­повідно до кількості очок, отриманих в міжнародних гонках. Я намагався на кожній гонці максимально стабільно виступити, щоб отримати олімпійську ліцензію. Вважаю, що все вийшло по справедливості: хто більше набрав очок — той і їде на Олімпіаду. Поразкою не розчарований, бо впевнений – моя головна перемога ще попереду.

Віталіна Володимирова