Як зараз пам`ятаю той момент, коли його вперше піднімали над рідною Вінницею.
Гордість за свій народ переповнювала. А ще Гімн України, який співали сотні людей… Я пишаюсь, що народилась і проживаю в Україні. За мене краще скаже цей вірш:
Я — українка!
Горджуся
й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я — українка!
Живу
в Україні,
На вільній,
єдиній
Моїй
Батьківщині,
Де все мені
в радість:
Ліси і садки,
Озера й річки,
І глибокі
ставки,
Лани
неосяжні,
І гори,
й долини,
Цвіт
білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я — українка!
О. Василенко
Людмила Лозовська, заступник директора
