Вміст алкоголю в крові 43-річної водійки був перевищений в 16,5 раза. І сягав 3,3 проміле.

Ще під час ДТП водійка кричала, що це не вона п’яна, а школяр, якого збила!

Адвокати водійки наполягають, що їхня підзахисна перебуває на обліку із діагнозом “алкоголізм”.

Що із 13-річним річним школярем, життя якого після нанесеної травми, трималось на волосині?

Ось що повідомила адвокат та родичка родини Сніжана Чубенко:

– Всі ви пам’ятаєте, як у травні цього року у Вінниці сталася страшна ДТП: п’яна водійка, перебуваючи за кермом свого автомобіля, не впоралась із керуванням та вилетіла із дороги, тяжко травмувавши при цьому дитину – Андрійка Тарасюка. Я просила усіх допомогти родині Андрійка коштами і молитися за здоров’я цієї дитини. Дякуючи вашим молитвам і підтримці  – сталося диво: з волі Божої лікарям вдалося повернути Андрійка до життя.

Хлопчик сьогодні вдома. Попереду ще три операції і тривалий час на реабілітацію, але Андрійко ходить, розмовляє, усіх і все пам'ятає. Не пам'ятає тільки саму аварію, але це й на краще. Повідомляю усіх про те, що досудове слідство у справі про ДТП в якій постраждав Андрійко - закінчилося і справу направлено до Вінницького міського суду для розгляду. Ми підготували цивільний позов проти винуватиці ДТП.

На судовому засіданні стало відомо, що це 960000.

На засіданні присутня винуватиця ДТП із своїм адвокатом цю суму не коментувала. Як і те, чи розкається, що вранці встигла випити чи не стакан спиртного та сіла за руль.

Є інформація, що вона лікувалась від алкоголізму.

Андрій поділився із журналістами, що хотів стати відомим баскетболістом, вивчити досконало англійську мову та поїхати до США, щоб здійснити мрію.

Тепер це не можливо. Але він мотивуватиме себе на інше.

Ми вдивлялись в погляд досить впевненої в собі жінки, яка мало чим нагадувала ту п’яну водійку, яка ледве трималась на ногах і кидала неадекватні фрази…

Чи зрозуміла вона, як і тисячі тих, хто сідав за руль п’яним, яке горе принесла вона в сім’ї жертв?

Чи розкаюється?

Принаймні трималась вона аж надто по-діловому… Щоправда нічого нікому не коментувала… А могла б.

Перебуваючи під домашнім арештом, був час осмислити все і попросити публічно пробачення у родини.

У житті бувають найганебніші, найнікчемніші і найтрагічніші випадки, але честь людини якраз полягає в тому, як вона із них виходить.

Андрій Власенко