Андрійко Літвінчук вибіг на поле, щоб взяти автограф у Ярмоленка.

У суботу за грою нашої збірної з французами вболівала уся країна — хтось прикипів до екранів телевізора, а особливо активні уболівальники поїхали до Києва. Серед таких і 8-річний Андрій Літвінчук зі своїм батьком Олександром.

– Не могли пропустити й гру збірної з французами. Ще до початку матчу Анд­рійко промовився, що хоче взяти автограф у свого кумира і тезки Андрія Ярмоленка. Але я не думав, що він ризикне вибігти на поле прямо під час гри. Ми сиділи в перших рядах. Син спустився з трибун, щоб пофотографувати. Раптом під час другого тайму перескочив огорожу і побіг до Ярмоленка. Суддя зупинив матч, а стюарти намагалися забрати дитину з поля. Ярмола швидко відреагував і кивнув охоронцям не карати малого за цей вчинок. Андрійка швидко повернули на трибуни. Звичайно, автограф він так і не встиг взяти, але став героєм матчу, — розповідає тато Олександр.

– А до вас не було претензій, що не прослідкували за сином?

– Підходили і запитували, як так могло статися. Пояснив, що ситуація спонанна, я ж не посилав його туди. Мало не оштрафували...

– Тепер Андрійко буде шукати інші можливості взяти автограф у свого кумира?

– Напевно, але обіцяв, що на поле під час гри більше не побіжить. Він любить фотографуватися з відомими українськими футболістами. Уже має у своїй колекції селфі із Бурячуком, Караваєвим, Циганковим. Хоче бути схожим на них. Він з 4 років займається футболом, грає у вінницькій «Прем’єр-Ниві». Капітан команди. Має вже десятки кубків та медалей.

Захоплення футболом успадкував від мене і від дідуся. Мій тато грав за калинівську футбольну команду «Нива-Нова Гребля», свого часу вони були чемпіонами району. Андрійко з дитинства із нами на футболі, напевно, це у нього в крові.

Людмила Поліщук