Вже вдванадцяте у це гарне село неподалік Крижополя приїздять кращі духові оркестри з області та інших регіонів. Тепер Городківка – окрема громада в Тульчинському районі. А бюджетонаповнювачем став один з шести діючих у Вінницькій області цукрових заводів. До речі, колись цукроварень на Вінниччині було аж сорок. І ця, найновіша, називалася Сороковою. Але, то вже історія.
А сьогодні – про музику. Хрещеним батьком фесту «Сурми Поділля» можна вважати Івана Мазуркевича, заслуженого діяча культури України. З 1939 року він керував місцевим духовим оркестром. Колектив був знаний на всю країну. Тоді духова музика була у великій пошані. Оркестр грав і класику, і сучасні композиції та безсмертні «фрейлики», від яких відлітали підбори на весільних танцях по всій окрузі.
Нині повертається мода на живу музику, особливо духову. Тому й потягнулися на городківський фестиваль музичні колективи. Цьогоріч їх зібралося майже двадцять. Один – кращий від одного. Але незмінною залишається традиція почути оркестр Мазуркевича. Він і нині радує людей своєю грою. Щоправда, керує ним вже молодший син пана Івана, похованого на місцевому кладовищі.
Були вітання від чиновників, відвідини могили маестро, родинні фото біля хати, кущові репетиції колективів. А потім почалося справжнє магічне дійство, від якого побігли по шкірі мурахи: заграли труби. І все навколо сповнилося якоїсь небаченої космічної енергії. Бо така музика реально підносить до небес.
Всі палатки із сіл ОТГ пригощали людей безкоштовно!!!! Тільки Городківська за гроші! В кінці свята чоловік голови підійшов і забрав коробочку з грішми!!! І шашлик точно по 500 грн/ кг, не 300 і не 400!!! Так що все для людей!!!
Все на що вона здатна! Бордюри побілити, квіти посадити і свято зробити за чужий рахунок. Це у неї не забереш! Скоро рік, а процвітання громади, як вона обіцяла немає! Тільки подерання бюджету на власні зарплатні! Обіцянки, цяцянки!
То все херня, а шашлики по 500грн продвати, мало ніяк наїстися неможуть, а щоб пригостили людей кожного по шматочку, боже це капець.
Кошти відмили великі! А по садочка няньочки здавали по 50 грн на сир. Щоб було з чого пиріжків напекти! І багато чого халявне за рахунок селян, в приказному порядку!А списалися грошенята у власні кишені!
Свято пройшло на славу, як би ще так буденну роботу виконувалися у ТГ, СКІЛЬКИ ЛІМОНЬЧИКІВ СПИСАЛИ???????????????????????
Це добре
Хоть якась радість в буденному житті