Вже вдванадцяте у це гарне село неподалік Крижополя приїздять кращі духові оркестри з області та інших регіонів. Тепер Городківка – окрема громада в Тульчинському районі.

А бюджетонаповнювачем тут став один з шести діючих у Вінницькій області цукрових заводів. До речі, колись цукроварень на Вінниччині було аж сорок. І ця, найновіша, називалася Сороковою. Але то вже історія.

А сьогодні – про музику. Хрещеним батьком фесту «Сурми Поділля» можна вважати Івана Мазуркевича, заслуженого діяча культури України. З 1939 року він керував місцевим духовим оркестром. Колектив був знаний на всю країну. Тоді духова музика була у великій пошані. Оркестр грав і класику, і сучасні композиції та безсмертні «фрейлики», від яких відлітали підбори на весільних танцях по всій окрузі. Виступали на найпрестижніших майданчиках колишнього Союзу. Аж до Кремлівського палацу з’їздів. Нагороджувались численними орденами та медалями, дипломами та призами міжнародного рівня.

Нині повертається мода на живу музику, особливо духову. Тому й потягнулися на городківський фестиваль музичні колективи. Цьогоріч їх зібралося майже двадцять. Один кращий від одного. Але незмінною залишається традиція почути оркестр Мазуркевича. Він і нині радує людей своєю грою. Щоправда, керує ним вже Віктор, молодший син пана Івана, похованого на місцевому кладовищі.

Були вітання від чиновників, відвідини могили маестро, родинні фото біля хати, кущові репетиції колективів. А потім почалося справжнє магічне дійство, від якого побігли по шкірі мурахи: заграли труби. І все навколо сповнилося якоїсь небаченої космічної енергії. Бо така музика реально підносить до небес. Об’єднаним виступом всіх оркестрів на святі музики диригував син славетного капельмейстера Віктор Мазуркевич. На честь батька прозвучав його улюблений марш.

Оксана Притуляк