Ця «дюймовочка» із музпеду співає у найзірковішому гурті Вінниччини, п’є чай із трьома ложками цукру та приховує ім’я свого коханого… Але вже всі фанати гурту «ТіК» знають тендітну ямпільчанку Настю Шлосер як жіночий голос всіх хітів Віктора Бронюка.
Як вчителька музики із південного подільського містечка над Дністром раптом стала зіркою естради та на концерті зустріла своє кохання, Анастасія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для «Молодіжки».
- Насте, скажи, як дівчині із Ямполя реально зійти на велику сцену?
- Я із дитинства співала та ходила у музичну школу… І мріяла співати для тисяч глядачів! В одним день ця мрія збулась, коли мій друг, гітарист Сергій Опанасенко мене покликав на кастинг в гурт Віті Бронюка. Я й так знала всі його пісні, бо виросла на них… Три дні репетицій, коротка співбесіда із Віктором і одразу в бій – три, як завжди, живі концерти у Львові, Кривому Розі на День міста, та Сумській області…
Скажу чесно, коліна перед першим концертом тряслись, але пішла перша пісня, я розслабилась, і все було чудово. Бо коли йде обмін енергією із публікою, то ти відчуваєш щастя і забуваєш по всі вибоїни по дорозі… Після цього Вітя мене запитав: ти з нами? Я відповіла: так, все супер! І «ТіК» увійшов в моє життя. …
- Звідки в тебе таке екзотичне прізвище?
- Воно угорське, бо мій дід був чистокровним угорцем, і я одного разу співала на музичному конкурсі в Угорщині, де мене прийняли за свою. Колись моя родина переїхала в Україну, і я корінна ямпільчанка…
- У тебе беруть автографи у рідному Ямполі чи зупиняють для селфі-сесії?
- Я вже 16 років не живу в Ямполі, але пам’ятаю там кожен камінчик, кожну стежку, рідну школу, вокальну студію, мій клас бандури та першу вчительку музики. І так сталось, що буквально через 2 місяці після мого приходу в «ТіК» ми приїхали давати концерт саме в Ямполі влітку 19-го року… Дуже щеміло в серці, на виступ прийшла рідня, хрещені, друзі по школі… Колись я про таке мріяла і тут все збулось, як у казці. Так легко бути щасливою, коли ти співаєш із гарною компанією, мандруєш всією Україною, бачиш стільки міст та людей… І при всьому цьому встигаєш ще вчитись і викладати музику в Вінницько-Хутірській дитячій школі мистецтв у Вінниці. В це важко повірити, але я встигаю скрізь, і творчість зовсім не заважає отримувати весь букет емоцій від цього вічного руху… Так, через роботу в гурті в мене трішки менше стало вільного часу, але є кохання в серці та цілий букет мрій… Я не «зірка» чи цього просто не помічаю. Щодо мого ямпільського музичного коріння, то музика у нас просто в крові. Я закохана в музику, але зірковість не відчуваю.
- Бронюк у гурті незаперечний авторитет і тиран, який не дає пити під час турів?
- По-перше, я не вживаю алкоголь. По-друге, Віктор дуже світла і позитивна людина, із якою одне задоволення бути на одній сцені.
- Твоя улюблена пісня Бронюка?
- «Апрель»… Неулюблених немає.
- Ти сама пишеш пісні?
- Ні, колись спробувала, але не те… Граю на фортепіано і на гітарі, але остання — суто любительський рівень.
- Все-таки скажи фанатам — ти заміжня?
- Ні. Моє серце не вільне, але я незаміжня. Своє кохання я зустріла на концерті. Якщо буду виходити заміж, то на весіллі будуть співати «ТіК» і я…
- У тебе є своя дієта?
- Ні… Найбільше я люблю сало, наше вінницьке сало! Я їм все, але не гладшаю. Бо артист – це не робота, це стан душі, це — драйв…
- Якою буде нова пісня «ТіК»?
- Творчий процес триває, на вулиці вже холодно, і скоро будуть прем’єри. Але це секрет…
- А бути вчителькою вже у статусі «зірки» не важко?
- Це приємно, бо музика – справа всього мого життя. На жаль, професія вчителя не цінується в Україні ні батьками, ні державою… Але я вдячна своїм вчителям у музиці та житті, а тому продовжую їхню справу і знаходжу для кожного учня час та увагу. І пісня про вчительку в моєму ТОПі. На жаль, для вас, журналістів, скандалів у моєму житті не було – я скромна, пунктуальна і обов’язкова людина із берегів Дністра…
Записав
Роман КОВАЛЬСЬКИЙ
