Ладижинський паратхеквондист Антон Швець був одним із трьох представників Вінниччини на Паралімпіаді-2020 у Токіо. Наша пауерліфтерка Мар’яна Шевчук стала чемпіонкою, а стрілець Олексій Денисюк – бронзовим призером.
В той же час про Антона Швеця, який дебютував на паралімпійському рівні, практично ніхто не згадував. Хоча це єдиний тхекводист, який під час поєдинків зовсім не використовує руки – вони не працюють і зв’язані у нього за спиною. Антон поспілкувався із кореспондентом «33 каналу» щодо свого виступу у Токіо і подальших планів.

-На Паралімпіаді я провів два поєдинки і обидва, на жаль, програв. Поступився аргентинцю і азербайджанцю. За очками, а не нокаутом. Суперники виявилися вище класом. Справа в тому, що вони використовували руки, а я не міг цього робити, – каже спортсмен.
-Антоне, коли Ви летіли у Токіо, розраховували на медаль? І чого забракло, аби її здобути?
-Так. Адже я посідав другу позицію в світовому рейтингу. Піднятися на п’єдестал, напевно, завадила відсутність на Паралімпіаді мого тренера Сергія Брушніцького (Ладижин).

-Чому він не полетів до Токіо?
-Я не можу це коментувати. Спочатку його присутність планувалася, а потім було ухвалено інше рішення.
-Чому тренер збірної не міг надати аналогічну підтримку?
-Тренер збірної, зрозуміло, підказував. Але він не знає особливостей моєї роботи у поєдинку. Адже я зовсім не можу використовувати руки під час нападу і захисту, на відміну від моїх суперників.
– В якій категорії Ви виступаєте?
-До останнього часу в класі К-43 (є дві руки, але частина із них відсутня). Але після Паралімпіади її об’єднали із класом К-44 (одна повноцінна рука, на другій немає частини). Тобто тепер мені буде ще складніше на будь-яких змаганнях.

-Які враження від Токіо?
-Організація Ігор сподобалася, японці дуже постаралися, нічого не пожаліли. Місцеві виявилися привітними і доброзичливими. Звернула на себе увагу значна кількість висоток у 70-80 поверхів. Причому вони розташовані дуже близько одна до одної.
Мешкали в олімпійському містечку. Із нього нас не випускали через карантинні обмеження. Місто бачили лише з вікна автобусу.
-Які Ваші подальші спортивні плани? Будете готуватися до наступної Паралімпіади?
-Поки не знаю. Хоча продовжую займатися паратхеквондо. Інших занять наразі не маю.
-Які підтримку, як відомий спортсмен, маєте з боку влади та спонсорів?
-Місто Ладижин платить невеличку стипендію розміром 700 гривень. Поки іншого немає.

Спілкувався Фелікс ЖАНІН