Шокуючу історію нашим журналістам повідомила зведена сестра її мами.
Ось що вона розповіла.
– У мого батька від першого шлюбу є ще дві доньки. У нас були дружні стосунки. Одну з них мама приймала за рідну онуку. Вона не раз у нас гостювала. Але декілька разів ми помічали, що в хаті зникають гроші і коштовності. Думали на її маму. Але після інциденту влітку зрозуміли, що до пограбування причетні моя зведена сестра і її донька.
Тоді 11-річна дівчинка винесла усе золото, яке було в хаті — бабусину обручку, ланцюжок, підвіску. І наші коштовності, які подарували нам на хрестини і на дні народження — три золоті хрестики, дві підвіски, сережки. Підвіски і хрестики були ще з цінниками, жодного разу не одягали їх. Всього 45 грамів золота! Для нас, сільських людей, це було велике багатство.
Викликали поліцію, слідчі взяли відбитки пальців, і виявилося, що вкрала 11-річна племінниця. Дівчинка згодом і сама зізналася у вчиненому. Але не хотіла розповідати, навіщо це зробила і де заховала вкрадене. Придумувала різні небилиці. То вкрадене золото в городі закопала – ми перекопали увесь город і нічого не знайшли. Тоді сказала, що сховала коштовності в хаті за шафою. Перевернули усі шафи в будинку, та золота так і не знайшли. Остання версія, що пішла гратися із прикрасами на вулицю, а там їх чи то загубила, чи сусідські хлопчаки відібрали. Намагалася її по-доброму переконати, але вона плачучи сказала, що не може розповісти, навіщо вкрала і куди віднесла те золото. «Я тобі нічого не розкажу, бо ти мені все одно не повіриш», — кричала крізь сльози дитина.
Її мама і бабуся вмовили нас забрати заяву з поліції і написали розписку, що до 13 вересня вкрадене повернуть або компенсують. Але у мене влітку захворіла дитина, і я їм телефонувала, щоб віддали хоч частину коштів, бо потрібні були гроші на лікування, та мені категорично відмовили. Натомість мою зведену сестру люди стали помічати в ломбарді. Кажуть, вона потрохи здає вкрадене золото. Грошима мало не засіває, бо кожен день у неї п’янки-гулянки. Виходить, мама намовила дитину нас обікрасти, нас переконала забрати заяву, а сама живе і гуляє на вкрадене?..
Ні 13 вересня, ні пізніше золото нам так ніхто й не повернув, як і компенсації. На всі наші звернення вони відповідають відмовами. Впевнені, що ми нічого не доведемо і їм нічого не потрібно буде віддавати…
Прикро, що так вчиняють рідні люди. Але ми з мамою будемо стояти на своєму. Знову ходили в поліцію і будемо наполягати на кримінальному провадженні. Нехай сестру притягнуть до відповідальності. Хоча вона не дуже боїться. Ходить селом і розказує, що її мама в Італії великі бабки заробляє і все тут повирішує… Може, й так?.. Але від людського осуду її ніхто не врятує. Тому й звернулися в редакцію, нехай в селі почитають і знають, що це за злодійка.
Від редакції. Автор звернення назвала прізвища та імена усіх причетних до цієї ситуації, готові надати цю інформацію правоохоронним органам.
Вислухала Людмила ПОЛІЩУК
