Минув рік після трагедії з військовим літаком на Харківщині. Авіакатастрофа сталася під час планових навчальних польотів, коли літак здійснював посадку на аеродромі військової частини.
На борту перебувало 27 осіб (20 курсантів та сім офіцерів Харківського університету Повітряних сил ЗС України ім. Кожедуба). 25 людей загинули на місці, два курсанти були госпіталізовані. Вранці 26 вересня один помер у лікарні. Серед загиблих — двоє курсантів з Вінниччини: Максим Хом’ячук та Роман Корчовський.
Максим із невеличкого села Новоживотів Оратівського району, із пересічної родини – мати листоноша, батько – на заробітках у Польщі. Тож син був справжньою гордістю сім’ї – поставив перед собою амбітну мету стати військовим пілотом. І зміг вступити на навчання до Харкова. Максим – четвертокурсник, вже не раз літав. За день до трагедії спілкувався із рідними, розповів про навчальні польоти.
- Максимко був для мами надією і опорою. Він пішов вчитися на льотчика, щоб мати гідну зарплату і усім забезпечити рідну неньку. Вони жили бідово, ледве зводили кінці з кінцями. На руках Катерини ще була квола старенька бабуся. Коли був похорон, її привезли з лікарні, вона лежала у літній кухні. Сама жінка теж дуже хворіє, проблеми із серцем, а після загибелі Максима зовсім знесилена. Усім селом допомагали чим могли. Їм довго не давали статусу членів сім’ї загиблого військовослужбовця. Лише у цьому році з Міністерства оборони мама отримала таке посвідчення. Це дає її право на 50% пільг на житлово-комунальні послуги та вартість проїзду. Плюс 1800 грн допомоги. Коли піде на пенсію по віку, то її будуть доплачувати, як члену сім’ї загиблого військовослужбовця. На жаль, пенсії по втраті годувальника вона так і не отримала, — повідомила голова Оратівської громади Галина Лошак.
- А хто їй допомагає? Є підтримка від влади чи місцевих фермерів?
- Усі ці два роки з нашим юристом ми зверталися в усі інстанції, щоб добитися для Катерини статусу, державної допомоги та пільг. Самі писали листи у владні кабінети, військкомат, бо у мами в горі уже не було сил з кимось воювати. Вона дуже добра і щира людина. Ніколи від неї поганого слова ніхто не чув. Тому як ніхто заслуговує шанобливого ставлення.
У неї ще є старший син, він зі своїм батьком їздить на заробітки. Чоловік покинув, живе в іншому районі, має іншу сім’ю. Але виплати за сина з колишньою дружиною поділив...
Максима поховали 7 жовтня, цього дня збираємося провідати його могилу і навідатися до Катерини, звичайно, не з порожніми руками, щоб хоч якось її підтримати, — повідомила пані Лошак.
Роман Корчовський родом із Крижополя. Майже півжиття віддав військовій справі, вже після сьомого класу вступивши до військового ліцею. Мрія стати льотчиком хлопця не покидала, тож після випуску вступив до ХНУПСу. Був справжньою спортивною гордістю міста, мав десятки серйозних спортивних досягнень. Батьки Тетяна та Олександр Корчовські і досі не можуть змиритися з загибеллю сина.
У день роковин на місці трагедії відбулася церемонія пам'яті загиблих унаслідок аварії літака Ан-26. 6 травня 2021 року ДБР заявило про закінчення слідства і відкрило матеріали справи підозрюваним для ознайомлення. Ще раніше правоохоронці оголосили підозри спочатку трьом посадовим особам – командувачу Повітряних сил ЗСУ Сергію Дроздову, колишньому командиру військової частини А4104 В'ячеславу Глазунову, колишньому керівнику управління польотами на аеродромі «Чугуїв» Олександру Жуку.
А згодом і ще трьом – заступнику командира військової частини А4104 Віктору Вовку, заступнику командира з льотної підготовки Роману Куценку та депутату Харківської облради Олександру Туринському, який на момент катастрофи виконував обов'язки начальника Харківського національного університету Повітряних сил.
Протягом восьми місяців слідчі ДБР провели значний обсяг слідчих та процесуальних дій, серед яких близько 150 експертиз: 27 судово-медичних, 71 генетико-молекулярних, 25 порівняльних молекулярно-генетичних, 5 фоноскопічних, 2 експертизи відеозвукозапису, 2 комп’ютерно-технічні, 5 почеркознавчих та інших. Допитали понад 70 свідків та 29 потерпілих.
Основною причиною падіння літака Ан-26 був дозвіл на злети конвеєрним способом, переконаний начальник слідчого відділу Державного бюро розслідувань (ДБР) України Вадим Приймачок. Зліт з «конвеєра» був не передбачений керівництвом з льотної експлуатації. На борту літака перебували особи, які взагалі не повинні там бути. Порушено було порядок здійснення льотної підготовки курсантів, а контроль за рівнем підготовки пілотів-інструкторів та навчальним процесом і дотриманням заходів безпеки здійснювався неналежно.
У роковини трагедії в Генпрокуратурі повідомили, що захист колишнього командувача Повітряних сил ЗСУ затягує передачу до суду справи про катастрофу літака Ан-26. «Підозрюваний, який вже звільнений з посади командувача Повітряних сил Збройних сил України, жодного разу до Державного бюро розслідувань не з’явився та не ознайомився із матеріалами досудового розслідування. Його адвокати затягують розгляд клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення із матеріалами, заявляючи численні клопотання та відводи слідчому судді. Тому це клопотання не розглянуте вже упродовж більш як пів місяця”, — наголошують у відомстві. Так що крапку у цій історії ще не поставлено.
Коли верстався номер газети, стало відомо, що колишній командувач ПС ЗСУ генерал-полковник Сергій Дроздов подав до суду позов на президента України Володимира Зеленського. Він оскаржує указ про своє звільнення з посади командувача.
Тетяна КОНДРАТЬЄВА,
Людмила ПОЛІЩУК
