І що сталося це, зі слів небайдужого односельця, тому що батько хлопчика – Микола уже більше, ніж півроку перебуває на службі в ЗСУ і родина не має фізичного захисту.

Я вирішила розібратися у ситуації безпосередньо на місці події.

Село Лукашова не велике, раніше проживало близько 600 людей, наразі й 200, не набереться. Копійку люди мають лише з власного господарства. Чи допомагаючи літнім обрізати дерева чи обробляти городи. Саме так і заробляла сімʼя Крамаренків, доки Миколу не забрали на війну. А стара хата дісталася їм від далеких родичів, сплачують лише за світло, всі зручності у дворі, палять дровами.

На порозі старенької хати мене зустріли мати хлопчика Вікторія та сам постраждалий Андрій Крамаренко. І маленький песик на імʼя Бім, який прибився до хлопчика. Неозброєним оком видно, що сім’я живе бідно. Здається, що Андрій соромиться та відверто наляканий цією метушнею навколо його персони.

– Чому ти не в школі? – запитую у школяра.

– Мені страшно, мене директор побив. Тому що, на уроці ми перешіптувалися з сусідом по парті. Вчителька повідомила про екскурсію з класом на вінницький консервний завод. Вхід на на підприємство – 20 гривень, а проїзд на автобусі – 350. Це занадто дорого для нас. І я сказав, йому що не поїду, – розказує малий.

– Учительці це не сподобалось. Вона взяла мене за шкібарки і вигнала з класу… Я пішов у двір, де мене перестрів директор. Виламавши різку, Віталій Володимирович вдарив мене по ногах, я був у тоненьких спортивних штанях і відчув страшенний біль. Тому втік додому, залишивши рюкзак з книжками та зошитами у школі….

Ця вчителька постійно пише на мене скарги директору. А ще мені погрожував наш трудовик Павло Михайлович Чугур…

По сусідству проживає бабуся хлопця – Олена Омельянівна Вишнівська. Перед тим, як вислислухати директора та вчителів, я вирішила дізнатися її думку, про ситуацію. Жінка якраз поралась на городі, хата та двір доглянуті, є качки.

Бабуся розказала, що до неї прийшли онуки із товаришем Едіком, який розповів, що Андрія побив директор школи Віталій Муравський палицею. І попросив хлопця зняти штани і продемонструвати синці бабусі. За словами Олени Омельянівни, директор не одноразово бив її онуків, і вона мовчала довго, а це їй терпець увірвався і вона викликала поліцію.

– Доки син Микола був дома, цього всього не було. А зараз усі взялися за Крамаренків. І соціальна служба і директор. А я переживаю за всіх, адже мою матір, колись, забили прямо в цій хаті кацапи, за гроші, які вона відкладала на смерть… Микола з 25 травня, уже буде на фронті, чи то під Донецьком чи під Харковом, телефонує і заспокоює мене, що все буде добре.

Того ж дня, коли я викликала поліцію, Павло Чугур запитав мене навіщо я таким чином захищаю свого онука? На що, я йому відповіла, він може бути вредним і зривати уроки, але простягати руки не можна до чужих дітей. Тоді він пригрозив, що ще дужче буде його наказувати за погану поведінку, – скаржиться бабуся.

Онук розповідав, що сидів на пристройці і чекав доки закінчаться уроки, як до нього підлетів директор відшмагав його різкою на очах у викладача фізкультури і якогось хлопчика, що спостерігав з вікна.

Навіть дільничий Бондаренко погрожував хлопцям, якщо вони не будуть ходити до школи, про це дізнається директор і дасть їм прочухану.

Сусіди, в яких працює мати шестикласника, Вікторія, кажуть, що доки був Микола у селі і фізично допомагав, освітянам по господарству, до сімʼї Крамаренків питань не було. А зараз уже з поліцією приїжджає соціальна служба і вимагає від Вікторії - ремонту. Але за що вона має його робити не відомо, адже грошей ледь вистачає на їжу. Тому що одяг, іноді харчі, дають їм небайдужі люди.

Судячи з доповідної вчительки природознавства Людмили Богатової, написаної в день, коли, за словами хлопчика стався інцидент, Андрій Крамаренко постійно заважає проводити уроки географії та природознавства, показує язика і підриває її авторитет, як педагога.

В цій же доповідній вона просить директора вжити заходів до цього учня. Бо сама не справляється. Це вже шоста доповідна, написана на Андрія.

Павло Михайлович Чугур живе у сусідстві з родиною школяра, волонтерить. У школі працює вже 15 років. За його словами, саме він збирав батька, Миколу Крамарчука, на війну, і досі допомагає військовому, то взуттям, то маскувальними сітками, які вони всім колективом плетуть у школі.

- Коли, я завозив Миколу у військомат, він попросив мене придивитися за малим. Мовляв, «я прожив життя, як пес, відсидів за гратами, але може не даремно помру, а хлопця шкода, Без батька буде зростати, щоб не вліз куди...».

Тому, звісно, іноді можу підвищити голос на нього, адже ми працюємо зі станками на трудовому. Для дитини може і неприємно, але якщо він додому без пальців прийде чи без руки, це буде краще для батьків?… Хлопчиків треба пильнувати, бо зараз такий час, що вони можуть легко стати на слизьку стежку, - розповідає Павло Михайлович, показуючи переписку з батьком хлопчика.

Директор місцевої школи Віталій Володимирович Муравський, сказав, що не розуміє довкола чого зірвалася така буча.

- Хлопець реально з неблагонадійної родини. Обидвоє батьків не працюючі. Батько, Микола, в свій час відсидів. До речі, мати Андрія вже була позбавлена батьківських прав на три дитини, які зараз усі в ЗСУ.

Ми для цих учнів підбираємо одяг з гуманітарки, оформили безкоштовне харчування. І, подивіться самі, - справа не в учителях, а в родині Крамаренків. В них горілка замість води у хаті. Як тільки тато пішов служити, діти зібралися в покинутому будинку з вином та пивом, я провів своє розслідування. Виявилося, що бабуся Олена подарувала двоюрідному брату Андрія Максиму пляшку вина і вони славно посиділи, вживаючи алкогольні напої та цигарки, які я вилучив.

Дитина зовсім стала некерована, після відʼїзду батька і я про це повідомив дільничному Дмитру Леонідовичу Бондаренко. Він, в свою чергу, повідомив соціальну службу. Про яку палицю йде мова, ви можете переглянути і сейф і кабінет. Дитина стоїть на обліку. Не ходить до школи більше, ніж ходить. Іноді по 10 днів відсутній. Ми із завучем, Галиною Чугур, були у них вдома і на власні очі переконалися, що дитина проживає в антисанітарних умовах. Ним ніхто не займається, я навіть сомніваюся, що він там харчується.

Матір не застали і поїхали до бабусі. Там наче адекватна родина, вони раніше проживали усі разом, доки одного разу не посварилися, і сімʼя Андрія пішла жити у цю «халупу». Я нормально звернувся до бабусі - заберіть до себе дитину, або її забере соціальна служба. Чому він має жити разом із пиячкою і спостерігати ті гості, дитину мені щиро шкода.

Неодноразово, до мене зверталися вчителі, ось всі доповідні на нього. В школі 64 дитини рахується, 7 з яких за кордоном і за кожну болить сердце і хочу, щоб всі вони виросли нормальними людьми, - пояснив ситуацію Віталій Володимирович.

Наразі ведеться досудове розслідування. Після того, як ми поспілкувалися з мешканцями села, дільничий почав відбирати пояснення від жителів. Був проведений слідчий експеримент.

На виході зі школи мене зупинила мешканка одного з сіл громади, яка дізнавшись з телеграм каналів прибігла сказати своє слово. Пані Лілія Кучурікова повідомила мені, що на захист директора стане більшість жителів села, і діти і батьки. Адже за 23-и роки директорства Муравського, до нього селяни не мали жодних претензій.

Заступник директора обласного департаменту освіти Анатолій Калетник повідомив, що йому відомий цей
прикрий випадок.

— Треба дочекатися результатів досудового розслідування, а тоді вже приймати відповідні рішення, - говорить чиновник.
— Але їх буде ухвалювати не обласний департамент, а засновник
навчального закладу, це його компетенція.

А керівниця відділу освіти Липовецької міськради Леся Білозерова розповіла, що до директора школи у неї нема претензій. Уточнила, що він працює уже 23 роки та має немалий досвід.

— Він написав пояснення, повідомив, що звернеться із заявою до поліції стосовно наклепу на нього, — каже Леся Білозерова. — Нема скарг на роботу директора і від учителів. А ось на учня, про якого мова, у педколективі нарікають.

Коли я готувала публікацію, на сайті обласної поліції зʼявилося повідомлення такого змісту:

«Поліцейські Вінниччини проводять досудове розслідування за фактом можливих неправомірних дій директора школи відносно учня.

16 травня до поліції надійшла інформація про те, що нібито директор одного із закладів Вінницького району причетний до нанесення тілесних ушкоджень малолітньому. За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 «Умисне легке тілесне ушкодження».

Проводяться слідчі дії.

13-річного хлопця направлено на проходження судово-медичної експертизи. Причини та обставини події встановлюються».

Мати шестикласника Андрія, Вікторія, уточнила, що експертизу проходили наступного дня після того, як син розповів, що його вдарили. Але сліди на тілі, на обох ногах, залишаються дотепер.

Сподіваюсь, що розслідування буде об'єктивним, і кожна зі сторін конфлікту зробить після цього належні висновки.

Олена Жучинська