Вінничанку Юлію Власюк знають як відому волонтерку. Мало кому відомо, що ця чарівна жінка — захисниця України, служила у 131 окремому розвідбатальйоні. Сьогодні вона у мирній Вінниці продовжує допомагати фронту і шле вітання друзям і побратимам на передову.
– Вітаю справжніх — тих, на кому тримається небо! Хай Матінка Покрова щодня оберігає вас! Пам’ятаємо, низко вклоняємось, шануємо і пишаємось кожним і кожною, хто виконав наказ до кінця, віддавши найцінніше — своє життя.
І особливо хочу згадати героїв Небесної сотні — вінничанина Максима Шимка. Прошу, щоб земляки не забували їхній подвиг.
У молитві схиляємо голови за загиблими Героями. І за тими, у кого війна забрала здоров’я і вкоротила їхні дні на землі... У ці дні згадую мою посестру Ольгу Гранецьку, яка багато років присвятила себе Збройним силам України, втратила там своє здоров’я і померла 14 травня цього року. Вона для мене — взірець військової служби, бо любила Україну до останнього подиху... Навіть після операцій та довготривалого лікування від онкології поверталася на службу, бо там відчувала себе потрібною.
А скільки таких, як Оля?! Ті, хто повертається з фронту каліками — не лише фізично, але й душевно... І тут тихо помирають... Цінуйте подвиг захисників, поки вони живі серед нас! Нехай у пам’яті поколінь навічно залишаться ті, кого уже немає... Слава Україні! Героям слава!
- Зі святами! — вітає військовослужбовець ЗСУ Денис Гордієнко. — Пам'ятаймо, хто ми є! Пам'ятаймо, чиї ми сини й доньки, з чого зроблені та звідки вийшли! Пам'ятаймо, заради чого ми тут — на захисті своєї держави та заради чого загинули наші брати і сестри! Пам'ятаймо багатовікову історію боротьби за державність та Незалежність України — від козацтва до сьогодні! Пишаюсь тим, у який час живу, до якої справи докладаю зусиль та з якими побратимами та посестрами пліч-о-пліч йдемо до Перемоги!
Справжнім — честь! Загиблим — слава та вічна пам'ять... Україні — воля та процвітання!
Свої вітання побратимам на службі передає ветеран АТО Олександр Грамарчук з Вінниці, відомий серед побратимів під позивним Гром:
- Зі святом, брати і сестри! Дякую за те, що були поруч. І окрема подяка тим, хто тримає зараз рубежі!
Про подвиг вінничанки Марії Вітер (тепер Бурдаєвої) наша газета неодноразово писала. Нагадаємо, після Майдану 23-річна дівчина поїхала у Нові Петрівці і там склала присягу на вірність Україні. У перші, найзапекліші дні російсько-української війни, разом з побратимами із батальйону «Донбас» боролася за кожен клаптик української землі.
- Як добре, що в Україні є наше свято — День захисника і захисниці України. Я дуже рада бути в числі цих людей! Досі згадую ті дні. 2014-й рік став переломним у моєму житті. Найбільше вдячна Богу за життя, за те, що маю руки, ноги, очі... Вдячна, що доля дала мені сили пройти той шлях. Вдячна за друзів, яких я тоді зустріла. У той рік змінилося все навколо, десь зникла сором'язливість до рідної мови, але з'явилася гордість за батьківщину. Я завчила на клітинному рівні Гімн України. А синьо-жовтий стяг гордо майорів високо над моїм будинком.
Сьогодні я пишаюся тими, хто не побоявся і не боїться отримати кулю в голову чи гранату спіймати під собою. Хто мужньо захищає кордони нашої України! Пишаюся і дякую волонтерам, без них ми були ніщо.
Тоді, у непрості часи, я отримала великий досвід. Зрозуміла головне: хоч я жінка, але можу нарівні з чоловіками захищати Україну.
Вітаю всіх жінок та чоловіків, які були одягнуті у військову форму! Це наш день! І дякую всім дружинам, сестрам, дітям, матерям загиблих захисників, бо вони відпустили їх на поле з кров'ю... Вони найкращі! Ми будемо завжди їх пам'ятати, бо вони ГЕРОЇ!
Давайте не лише у державні свята, але й кожного дня не забувати, звідки ми, якого роду, де наш дім і що написано у наших паспортах.
