Ми не перша сім’я, яку він вижив з помешкання, – заявляє вінничанка Наталя Смірнова.

Жінка звернулася до журналістів за захистом, бо вже три роки не може потрапити у збудований з покійним чоловіком будинок та відстояти інтереси неповнолітнього сина Ростислава, який залишився без даху над головою.

Ось що вона повідомила:

– Зі своїм чоловіком я прожила у шлюбі 8 років. Маємо спільного сина Ростислава. Подружнє життя було не з легких. Переїхали до чоловіка, будувалися. Я працювала на трьох роботах, мої батьки допомагали. Звели будинок. Побудували гараж на чотири машини. Купила два підйомники туди, там Сергій ремонтував машини. Але він випивав, і довелося розлучитися. Потім його не стало… Причини смерті мені досі не зрозумілі… У тому будинку зареєстрований наш син. Він там проживав до осені 2019 року.

Але якось вранці син мені зателефонував і попросив принести йому в школу форму на фізкультуру, бо він забув вдома. Я приїхала у наш будинок на Руданського, 43 (2-й провулок Ботанічний, 10), але не змогла зайти у двір. Хвіртка не відкривалася моїм ключем. Тоді вирішила обійти через гараж, де був ще один вхід. Але раптово на мене накинулася якась жінка. Намагалась з’ясувати, хто вона і що хоче, але у відповідь отримала кастетом у голову…

Я впала… Прибіг її чоловік і почав мене бити ногами… Пощастило, що якраз підійшла моя мама. Вона щодня привозила Ростику свіже молоко. Бабуся викликала “швидку” і поліцію.

Але вже тоді я побачила, що тут щось нечисто. Замість протоколу допиту поліцейський чомусь підсунув мені заяву, що я не маю претензій до моїх нападників... Хоча у мене було дуже багато запитань до цих людей, тому написала на них заяву. Була порушена кримінальна справа за нанесення легких тілесних ушкоджень, її й досі розслідують.

Після цього випадку у свій будинок ми більше не могли потрапити. Того ж дня моя мама забрала Ростислава до себе. Для сина це була справжня трагедія. Вдома у нього залишилася його колекція картин, він дуже гарно малює. І якраз збирався зі своїми роботами на виставку. Але через цей випадок нікуди не поїхав. Бо в домі, з якого нас виперли, залишилися і картини, і всі наші документи. Усі спроби потрапити у будинок закінчувалися погрозами і побиттям. По 125-й статті ККУ — нанесення легких тілесних ушкоджень – відкриті ще два кримінальних провадження. Навіть поліція не може забезпечити право моєї дитини і мене, його мами, безперешкодно потрапити додому.

Кожен раз, як ми намагалися зайти до свого будинку, нас зустрічали з собакою та зброєю... Єдиний раз з адвокатом і правоохоронцями нам таки вдалося увійти і забрати теплі речі Ростислава. І все...

Уже з матеріалів кримінальних проваджень мені стало відомо, що мої нападники якимось чином отримали від родичів покійного чоловіка довіреність представляти їхні інтереси та розпоряджатися майном... Виходить, що вони свої частки продали?! Здогадуюся навіть, за скільки. Хоча у нас була домовленість, що усе викуплю. Тепер у суді намагаються позбавити мого сина батьківського спадку, хочуть збільшити свої частки шляхом зменшення його долі. Їхній представник 11 разів подавав позовні заяви до суду, але щоразу через відсутність доказів суд відмовляв у позові. Лише суддя Сичук погодився розглядати справу, де як докази — викрадені документи, фейкове оголошення з ОЛХ та ще купа недостовірної інформації... Намагалася зробити відвід судді, але суддя Сичук відмовив і далі веде цю справу. На жаль, маю підстави сумніватися в об’єктивності розгляду.... У мене та мого сина рейдерськи захопили будинок, майно, але мене ще й винною намагаються зробити...

Зараз ці люди живуть на всьому готовому – у будинку, збудованому за мій кошт, користуються моїм майном, ведуть підприємницьку діяльність у чоловіковому гаражі, використовують обладнання, мною придбане. Дивом у міській раді дізналася про арешт майна... Хоч якась надія, що “рейдери” не зможуть пустити мого сина голим-босим по світу... Боюся за його життя та здоров’я, бо ми маємо справу з рецидивістом, який відсидів за вбивство. І ми не перша його жертва... Знаю від сусідів, що він з дружиною таким же чином заволоділи не одним будинком... Це шахраї та аферисти з великої дороги...

А ось як цю ситуацію прокоментував адвокат Сергій Павлюк:

– Так, дійсно у позивачів є довіреність від одного із спадкоємців на домоволодіння по вулиці Руданського, 43. Цей документ дає право представляти інтереси з питань оформлення спадщини та розпоряджатися на свій розсуд нерухомим майном. І не більше. Але ця довіреність не є документом на право власності, а розпорядження не підтверджує, що вказані особи є власниками майна. А самочинно зведені гаражі і прибудова взагалі не увійшли у спадщину. Інші спадкоємці (Л. Чернега та А. Бондар) офіційно засвідчили в поліції, що продали свої частки.

Оскільки позовні вимоги порушують права неповнолітнього Ростислава Бондаря, ми клопотали, щоб третьою особою у цьому процесі виступила служба у справах дітей. Наше клопотання суддя Сичук задовольнив. Сподіваємося, зможемо відстояти інтереси дитини.

Чи буде представник служби у справах дітей представляти інтереси 16-річного Ростислава Бондаря у суді – запитали у начальниці служби Людмили Шафранської. Ось як що вона відповіла:

– Будь-хто з представників неповнолітньої особи може залучати службу у справах дітей у судовий процес. Це законно. Та більше нічого коментувати не маю права, це конфіденційна інформація.

Наші журналісти й надалі будуть відслідковувати розгляд цієї справи у суді.

Каріна МАЄВСЬКА