Ми просимо керівництво почути нашу думку і допомогти вирішити проблеми простих людей. Читаємо всі новини про місто Гайсин. Радіємо за кожну перемогу і дуже боляче сприймаємо кожне горе в місті, — заявляють гайсинчани.

– Дякуємо нашому меру за всі заасфальтовані вулиці, за квіти, котрі висаджені на клумбах. Та наше місто поділилось на одних – добрих людей, інших — злих. Особливо чиновників в адміністрації. Брешуть нам – і все! Як і було раніше…

Ми, гайсинчани, терпимо та мовчимо. Наприклад, Сергій Семерунчик обіцяв на поховання Антоніні Слизькій дати кошти. А потім не дав. Жінці було 80 років, коли помер син. Вона із простягнутою рукою пішла в адміністрацію. А у відповідь почула: «Не ходіть сюди, будуть гроші — вишлемо». Таке відчуття, ніби ти додому до чиновника без запрошення прийшла.

Наш мер зробив дуже багато, але його на сьогодні притиснули, що навіть воду нам депутати ухвалили по 79 гривень за куб. Рішення прийняли 15 вересня… Та коли була передвиборна кампанія, депутати були такі добрі та такі красиві. А тепер що? Таке відчуття, що купаємось ми не у воді за 79 гривень, а в шампанському. Бо пляшка коштує дешевше! Наші депутати голосують «за», коли Кабінет Міністрів видав наказ, що ціна на воду не підвищується. Іноді в нас цілими днями не буває води. Бо Водоканал ремонтує… Ми у розпачі, просим владу нас почути і хоч іноді прислухатись до простих містян.

Софія Копач