Сьогодні офіційно вшановують Героїв Небесної сотні та тисячі полеглих за Незалежність України.

Але оплакуватимуть своїх близьких будуть переважно прості люди: селяни, роботяги, інтелігенція… Це безпосередньо їх спіткало велике горе, це вони втратили найдорожче, позбулись годувальників. Це їхнє життя назавжди змінилося, а для багатьох – втратило сенс.

І хто знає з яким болем та відчаєм вони щодня дослухаються до новин про те, що через вісім років країна іде не туди. Чи про те, як керманичі держави дають привід думати, що величезна народна пожертва була марною.

Так, саме народна, бо за ці роки не постраждав жоден президент, жоден прем”єр чи рядовий міністр, генпрокурор чи вищий служитель Феміди. Вони лише переходять з кабінету в кабінет і обмінюються портфелями та кріслами.

А їхні статки лише збільшуються на тлі бідового життя родин полеглих за Свободу та Гідність.

Господи, невже народна боротьба за справедливе суспільство і надалі в Україні ставатиме цинічною ширмою для багатих покидьків, що під гарними гаслами безпардонно грабують цей самий народ, заробляють на смертях та злиднях. Невже й надалі з народу, який героїчно став на захист Свободи та Гідності здиратимуть останню шкіру, вигадуючи нові схеми-податки, нереальні ціни, заганяючи в стійло, як відпрацьований матеріал?
Невже влада й надалі намагатиметься нівелювати народний подвиг, поставити під сумнів смисл жертовної боротьби і принизити героїв?

Небезпечно, коли щирі прагнення і рішучість народу влада придушує. Але ще небезпечніше, коли вона зростається з кримінальним бізнесом і, маніпулюючи свідомістю, очолює цю боротьбу. І, в результаті, справедлива національна ідея стає ще одним кроком до кричущої суспільної несправедливості.

Це порочне зачароване коло потрібно розірвати. І зробити це потрібно тепер, коли ще живі рани, коли ще пам’ятаємо біль втрати, коли хвиля розчарування не загнала кожного в свою маленьку мушлю, чи не наділа шори на кожну пару очей.

Сьогодні ми єднаємось, вшановуємо наших Героїв, Слава їм! Сьогодні клянемося не зрадити їхню пам’ять, звіряємо наші дороговкази: ми велика та гідна європейська нація, яка нікому не дозволить маніпулювати своєю свободою.
Слава Україні! А Героям – тричі Слава!

Анатолій Жучинський, Заслужений журналіст України, головний редактор газети “33-ій Канал”