Нагадаємо, 1 грудня 2019 року, у центрі Києва Lexus обстріляв автомобіль Range RoverМ, де їхала сім’я В’ячеслава Соболєва – бізнесмена і депутата Київської обласної ради від партії “Блок Петра Порошенка” . Але куля потрапила в трирічного сина політика , який перебував на задньому сидінні позашляховика.
Інцидент стався на перехресті вулиць Льва Толстого та Тарасівської близько 17:00 неподалік від ресторану “Маріо”, власником якого є Соболєв.
За словами матері маленького Сашка – Інни Соболєвої, яка родом із села Збараж Козятинського району, хлопчику знесло півголови. Медики виявилися безсилі, дитина померла в швидкій.
2 грудня поліція затримала двох підозрюваних молодиків (18-19 років), які виявилися колишніми добровольцями – Андрій Лаврега (за версією слідства, снайпер) і Олексій Семенов (“розвідник”).
Але В’ячеслав Соболєв назвав прізвища 8 осіб, від яких він вимагає пройти перевірку на детекторі брехні, щоб довести, що вони не причетні до погроз та замаху на нього.
Соболєв згадав зокрема ім’я екс-глави Вищого господарського суду Віктора Татькова і колишнього його заступника Артура Ємельянова. Також прозвучало прізвище колишнього народного депутата і соратника Петра Порошенка Олександра Грановського, якого вважали “смотрящим” президента Порошенка в судовій сфері.
Соболєв підкреслив, що не звинувачує цих людей, але дуже хоче, щоб вони на детекторі брехні довели, що не причетні до погроз на його адресу.
Бажаного результату потерпілі не отримали. Тому переконані, що винні у вбивстві їхнього сина ще не покаранні.
Напередодні роковин смерті сина, Інна Соболєва написала, що вони не забули про розслідування .
-Якщо хтось подумав, що вбивство мого сина замовчалось чи забулось.
Можу з повною відповідальністю сказати, що це не так!!!!!
Вся та брехня ,якою нас поливали, стала просто очевидною.
Все те, що пережила я, як мама ,як жінка за роки переслідувань не може приснитись навіть у жахливому сні!!!!
І це не тільки моя історія -це історія багатьох інших людей …інших сімей… інших доль…
Деякі -намагались боротись, коли в них хотіли забрати все ,інші -просто забирали дітей і покидали країну…
Ми залишились … ми боролись…
І….. вбили мого Сашеньку …просто в мене на очах….на очах папи … на очах сестрички… - написала Інна Соболєва на своїй сторінці у соцмережі.
І далі назвала прізвища, які неодноразово згадував її чоловік, коли говорив про детектор брехні.
-Жив був один чоловік, жив судив крав, калічив долі людей , напихав мішки грошима!!! І раптом він подумав, що він Бог.
І так сталось, що моя сім’я стала на заваді його брудних справ!!!!!
Ім’я цьому нелюду не нове Артур (Інна Соболєва вказала прізвище, та оскільки його вина не доведена, ми не можемо поширювати цю інформацію) - Ти замовляв брехливі статті , ти підсилав під мій дім бійців,які підкидали чеку від гранати, писали брудні слова на воротах могу дому, діти боялись виходити в школу!!!
Ти придумав, що мій чоловік сепаратист, хоча він залишив у Донецьку ВСЕ !!! Дім , бізнес.
(Тільки твій сигаретний бізнес там процвітав…)
Ти замовив справу в СБУ (яку курірували Дралюк і Демчина).
Навіть хлопці ,коли прийшли з обшуками просто вибачились спустили голови і навіть нічого не дивились.
Да ?- Саша Грановский , я з тобою зустрічалась, ти мене так завіряв, що і "Букви" не твої і ти не ти!!!! Просто гроші і власні справи з ( теж саме прізвище) взяли гору!!!!
Ти ж не міг подумати, що все закінчиться вбивством мого сина!!!!
А потрібно було думати, Саша!!!!!!!
І це тільки початок цієї страшної історіі!!!
Далі " Азов" !!! Да Міша??? Ти спиш вночі!!!!???
Думаю, що в день ти ходиш і оглядаєшся, боїшся, чи мене біля тебе нема…
Будика, Татьков,….
Але як виявилось , у Артура був ще один друг Василь Бурба !!!!! І чечени!!!! І знову " Азов " !!!!
Це тільки маленький початок моєї історії …
А продовження буде далі… буде кожному з вас!!!
Я -мама Сашеньки ,мого золотого синочка.
Мені в цьому житті вже нема чого боятись, страху смерті нема… - такий пост написала Інна Соболєва.
А її мама та бабуся вбитого Сашка - Людмила Лавренюк - донедавна голова села Збараж на Козятинщині, написала, що її онук завжди з родиною, бо тут його всі пам'ятають:
- Сашенька…… а тебе немає вже два рочки… 1 грудня самий страшний день для нашої родини. День коли сволота обірвала твоє життя…… ти наш ангел охоронець … ти являєшся в квіточці , в пташечці,в сонечку…ти живеш і будеш жити в наших серцях поки вони будуть битися……
Як раніше розповіла нашому кореспонденту Людмила Сергіївна, її вбитий онук похований на малій Батьківщини його мами - на Козятинщині...
Людмила Поліщук
