Раніше хоч трохи «стидалися» українські олігархи публічно показувати своє багатство, а тепер ніби змагання між собою влаштували . Вілли, палаци, пентхаузи в Лондоні та Відні, яхти, літаки… А чому б ні, все ж за рахунок лохів-українців, які мовчки віддають свої скромні заощадження за кубометри та кіловати. Одна бабуся подзвонила в редакцію і зі сльозами розповіла, що уже мусить брати з тих грошей, що збирала на смерть.

А нардепи штампують закони про нові тарифи і нову відповідальність за їх несплату. А суди знаходять старі лазівки в законах і присуджують за сім років доплачувати кожному споживачеві газу за температурний коефіцієнт в його доставці. А завтра змусять доплачувати за напрям вітру під час доставки блакитного палива. При цьому і в перших, і в других повертається язик з високих трибун заявляти, що ми соціальна держава. Але, якщо ми терпимо – нас поганятимуть.

А от народ Казахстану не захотів більше збагачувати олігархів і їхніх слуг. Не дивлячись на новорічні свята, 2 січня люди дружно вийшли на вулицю з вимогою знизити ціну на скраплений газ. Бо цей новорічний подарунок від влади казахів уже просто дістав. Якщо до цього літр скрапленого газу коштував 0, 13 долара, то з першого січня ціна зросла до 0,27. За два дні уряд знизив ціну до попереднього рівня, але ображений народ уже вимагав його відставки. І президенту, який спочатку намагався втихомирити народ силовими методами, нічого не залишалось, як уже 4 січня відправити у відставку кабінет міністрів у повному складі.

Коли народ дружний і впевнений у своїй правоті, він змушує владу дбати його інтереси. Невже ми, українці, не здатні захистити себе від владного хамства та свавілля? Невже ми справді думаємо, що випадково народжуються закони, що лобіюють інтереси олігархів, невже дійсно віримо, що у соціальній країні безкоштовно приймаються закони, які не захищають простий народ?

Ми чомусь подумали, що вже вичистили Овгієві конюшні – коридори влади. Ні, в них ще повно гною. Де наші мітли і лопати?

Василь Пишний