10 січня 1919 р. саме у Вінниці УНР прийняла «Закон про ліси». Коли Вінниця була столицею Української Народної Республіки, 14 лютого утворилось Вінницьке управління лісового і мисливського господарства. Напередодні цих знамених дат наша розмова із Анатолієм Бондарем, начальником обласного управління лісового та мисливського господарства. Його добре знають на Вінниччині, в Україні.

– Анатолію Омеляновичу, як, на Вашу думку, народжується і формується лісівник?

– Все розпочинається з мрії стати лісівником. Моя мрія здій­снилася у 1974 році: я став студентом лісогосподарського факультету Української сільськогосподарської академії. У 1979 році я, молодий інженер лісового господарства, приступив до виконання обов’язків майстра лісу Якушинецького лісництва Він­ницького лісгоспу.

Тому переконаний: формування лісівника проходить на конкретній роботі в лісі. Так було завжди! І так має бути завжди! Лісівник, яку б посаду не займав, не повинен, образно висловлюючись, розлучатися з чобітьми! Я і зараз взуваю чоботи, обходжу найвіддаленіші від обласного центру лісові ділянки. А його величність Ліс сам мені вже розкаже, як тут місцеві лісівники господарюють. У лісі від професійного ока нічого не приховаєш! Бо за станом лісових культур добре видно, як їх створювали, як доглядали в перших п’ять років, як проводили освітлення, прочищення, проріджування, прохідні рубки. За станом лісових культур зразу видно, як проводилися лісогосподарські роботи через 10, 15, 20, 30 років після посадки. Тому красу лісу я швидше оцінюю не емоційно, а з лісогосподарської та наукової точок зору.

Після академії, у перші роки роботи старші колеги мене, як і годиться, завантажили роботою на всі 100%. А в березні 1980 року вже був призначений помічником лісничого Прибузького лісництва Вінницького держлісгоспу. Це була добра школа життя! Ми, молоді лісівники, на власному досвіді побачили, що значить лісовий кордон і якими є тут праця й життя лісівника. В дощову погоду і в хурделицю, вдень і вночі, в спеку… Такою була і залишається вимога професії: хочеш стати лісівником — маєш пройти всі щаблі. Лісівник починається з лісового кордону. Бо ти ж – слуга його величності Лісу!

У березні 1983 року я повернувся в Якушинецьке ліс­ництво вже на посаду лісничого. А у листопаді 1985 року – четверте призначення: директор Іллінецького держлісгоспу…

– Створення лісів – це не просто заліснення певної території. Адже йдеться про зелені легені держави, здоров’я українців, збереження природи, клімат на землі, урожайність сільськогосподарських культур… Як таке важливе стратегічне завдання впливає на роботу лісівників?

– Вимога до всіх лісівників єдина: ви маєте залишити після себе високопродуктивні ліси. В якій ще сфері діяльності йде таке довгострокове прогнозування?!

Якщо сьогодні державою поставлено завдання довести лі­сис­тість Вінниччини до 15%, то воно має бути виконано, незважаючи на труднощі, негаразди, фінансові кризи. Лісистість сьогодні – 13,8%. Ось ця різниця (1,2%) – це ще трохи більше 30 тисяч гектарів нових лісів. І це завдання лісівникам під силу! Тому і закликаємо до спільної роботи зі створення лісів органи державної виконавчої влади, територіальні громади, депутатський корпус всіх рівнів. Лісівники готові розвивати економіку регіону, створювати робочі місця, наповнювати бюджет. Налагодимо виробництво – будемо мати кошти!

З 1944 року лісівники області шляхом лісорозведення та лісовідновлення створили майже 200 тис. га лісових насаджень. За роки незалежності України – майже 40 тис. га! Відходять в історію й небуття люди, а ліси залишаються для наступних поколінь високопродуктивними і збагаченими цін­ним породним складом.

– Що роблять лісів­ники, особливо в умовах різкої зміни клімату, для того, щоб майбутні покоління отримали високопродуктивні ліси?

– Вінниччина завжди була і є регіоном передового досвіду вирощування дубових лісів. Багаторічні дослідження показали, що створення ущільнених лісових культур дуба звичайного з введенням горіха чорного, груші звичайної, черешні лісової, береки, модрини європейської дає можливість у віці стиглості досягти запасу деревини не 190 — 220 м3, як сьогодні маємо, а 500 — 600 м3! Держава отримає десятки тисяч гектарів високопродуктивних плантацій горіха чорного, деревина якого втричі дорожча від деревини дуба. А це – додаткові надходження в державну казну!

Для закладки якісних лісів проводимо глибоку підготовку ґрунту з обов’язковим рихленням під­плужної підошви. Оптимальною є ширина між­рядь 3-4 м. Створення лісового середовища забезпечується наявністю чагарникових порід.

Останніми роками створено мережу дослідних ділянок для відпрацювання найбільш ефективної технології проведення рубок переформування.

Для створення лісових культур маємо потужну лісонасіннєву базу: постійні лісонасіннєві плантації, лісонасіннєві ділянки, генетичні резервати, плюсові насадження, плюсові дерева. Щорічно лише посадкового матеріалу вирощуємо 10-12 млн шт., більше 60 видів деревних та чагарникових порід. Тісна співпраця з науковцями, дотримання всіх вимог при створенні нових лісів дають свої позитивні результати: Він­ниччина вкривається високоякісними породами дерев.

— Ви допускаєте, що лі­сівник – звичайна людина і теж має право на помилку?

– Так, людина – звичайна, та незвичайну роботу виконує. Непосвяченій людині може здатися, що робота лісівника — це лише створення нових лісів. А ще ж є мисливське господарство, нічні рейди, браконьєри, загроза життю, побічне користування, збір насіння, різних лікарських рослин, лісопромислове виробництво… Якщо в сільському господарстві ти в цьому році допустив помилку, то в наступному можеш її виправити. У лісовому господарстві допускати помилок не можна! Бо доведеться їх виправляти вже через 100-120 років.

Від себе, від колег, від підлеглих вимагаю високої культури виробництва на кожному робочому місці. І завжди кажу: головне – якісний стан лісових насаджень! Так, це все приходить не за один рік.

– Сьогодні проблема енергетичної незалежності як першочергова поставлена на найвищому державному рівні. Якою є участь лісівників при вирішенні цих питань?

– Ми маємо чималий невикористаний потенціал щорічно відновлюваного твердого біопаливного ресурсу. Тому лісівники України давно запропонували Кабінету Міністрів розробити «Державну програму використання ресурсного потенціалу твердого біопалива для забезпечення потреб України в тепловій енергії». Держпідприємства лісового господарства України й області мають багатий позитивний досвід використання відновлюваної біомаси для забезпечення технологічних потреб та обігріву своїх побутових, виробничих і адміністративних приміщень. Наші держлісгоспи вже давно опалюють адміністративні і виробничі приміщення дровами. І ефект, економія — значні.

Сучасні твердопаливні, пі­ро­ліз­ні котли із високим коефіцієнтом корисної дії дозволяють отримувати набагато дешевше тепло. Адже відомо, що опалення дровами майже у 2,5 раза дешевше, ніж газом. 1 кубометр дров замінює використання 200 кубометрів природного газу. Тому все біль­ше споживачів переобладнують сучасні та ефективні котельні із дров’яним опаленням.

Отож, за 11 місяців 2021 року держлісгоспи Вінниччини реалізували загалом 283 тисячі кубометрів дров паливних. Це біль­ше, ніж за ввесь минулий рік! На енергоринок області поставлено 192 тис. куб. м дров, з них населення придбало 117,5 тис. куб. м, заклади освіти – 19,1 тис. куб. м, заклади охорони здоров’я – 2,3 тис. куб. м, заклади соціальної сфери – 3,2 тис. куб.м, інші підприємства, організації – 39 тис. куб. м. І це ще не остаточна цифра, адже календарний рік ще триває, а опалювальний сезон – у розпалі. Тому очікуємо ще біль­ший показник.

Але ще понад 10 років тому реалізація дров паливних була всього у межах 70-80 тис. куб. м за рік! Уже в 2016 році на внутрішній ринок області поставлено (це 70% від загальної реалізації) 184 тис. куб. м, у 2018 р. – 178 тис. куб. м.

Ця тенденція на дров’яний бум спостерігається протягом останніх років, особливо – після 2014-го року. Після початку російської агресії українці стали боятися втратити постачальника газу і почали переходити на опалення дровами. Причому як приватні споживачі, так і підприємства, організації бажають стати енергонезалежними від природного газу. Тому прогнозуємо збільшення обсягів реалізації дров і в майбутньому.

З усією відповідальністю ставимося до забезпечення Вінниччини альтернативними видами палива. Як бачите, держлісгоспи збільшили обсяги реалізації дров паливних, переорієнтувавши певну кількість дров’яної деревини та лісосічних відходів на паливні потреби, за рахунок цього забезпечивши попит, який значно зріс. А людей просимо вчасно потурбуватися про завезення дров у своє домогосподарство, не від­кладати цю справу на вересень-жовтень. Обов’язково підсушіть дрова, що збіль­шить їх калорій­ність на 20% і продовжить термін експлуатації ваших котлів.

У всіх держлісгоспах області створено пункти складування дров паливних. Налагоджено під­сушування, розпилювання дров та від­вантаження споживачам. Три держлісгоспи реалізують населенню дрова колоті.

Лісівники готові максимально під­ключитися до вирішення питання заміни газу на альтернативні види палива. В умо­вах децентралізації влади територіальні громади мо­жуть направляти кошти на створення нових лісів та енергетичних плантацій. Необхідні земельні ділянки область має.

– Анатолію Оме­ляновичу, з якими виробничими показниками зустрічають вінницькі лісів­ники Новий рік?

– За 2021 р. створено 1046 га лісових насаджень. Проведено догляд за лісовими культурами на площі 11,9 тис. га. Так, станом на грудень 2021 р. ми реалізували лі­сопродукції на 870 млн грн, тому змогли спрямувати на ведення лісового господарства 700 млн грн власних коштів. До Зведеного бюджету перераховано 279 млн грн, в т.ч. до місцевого – 78 млн грн. Всього державі перераховано 352 млн грн податків, зборів, в т. ч. єдиного соціального внеску – 73 млн грн. Так що цифри говорять самі за себе. Лісівники працюють на сьогодення й майбутнє України.

Лісогосподарські держпідприємства області піднялися останніми роками на якісно новий рівень: введено електронний облік деревини, будуються лісові дороги, збільшено потужності деревопереробного виробництва, розвивається мережа торговельних павільйонів «Лісовичок».

Постійно збільшується середня зарплата працюючого в лісовому господарстві. У нас низька плинність кадрів. Значить, є стабільність, впевненість в завтрашньому дні. Наші працівники можуть розраховувати на моральну й матеріальну підтримку в будь-якій ситуації. Люди отримують паливну норму. Щорічно 60-80 наших працівників, у т.ч. і ветерани, відзначаються цінними нагородами і грошовими преміями з нагоди Дня працівника лісу. Без уваги керівництва не проходить жодна знаменна подія в житті нашого працівника.

На постійному контролі – питання охорони праці. Проводяться обласні змагання вальників лісу, спартакіади працівників лісового господарства. Облаштовуються лісові кордони. Спеціалісти проходять перепідготовку і курси підвищення кваліфікації. На всіх підприємствах обласного управління виконується норма Галузевої угоди щодо тарифної ставки робітника першого розряду. Трудові колективи держпідприємств лісового господарства зокрема і всього управління в цілому – морально здорові, відповідальні, згуртовані. Дякуємо всім за роботу.

– А як трудові колективи держлісгоспів ставляться до реформування держпідпри­ємств лісового господарства?

– Будь-яке реформування – справа нелегка, нова. Зрозуміло, сприймається з тривогою. Але ми, реформуючи держлісгоспи, створюючи замість 12 під­при­ємств шість нових, не залишили напризволяще жодної людини. Це, в першу чергу, стосується адмінперсоналу Бершадського, Крижопільського, Могилів-Подільського, Хмільницького, Чечельницького держлісгоспів. А первинні ланки – лісництва – працюють у звичному режимі.

Від імені всіх лісівників хочу подякувати голові обласної державної адміністрації С.С.Борзову, голові обласної ради В.П.Соколовому за постійну увагу до питань ведення лісового господарства, систематичну допомогу. Свою позитивну роль в цьому зіграли спільно проведені наради, розпорядження облдержадміністрації та обласної ради з питань збереження та відтворення лісів і зелених насаджень. Зрушилося з мертвої точки найголовніше питання – виділення територіальними громадами земель під заліснення.

– Анатолію Омеляновичу, які завдання ставите перед лісовим господарством Він­ниччини на найближчі роки?

– Найперше – збільшення площ створення нових лісів і захисних насаджень. Для цього маємо заробити відповідні кошти. А значить, необхідно задіяти всі джерела надходження коштів: від реалізації деревини, випуску товарів народного споживання, побічного користування… По-друге, покращити умови роботи наших працівників. Це цілий комплекс заходів, пов’язаних з облаштуванням робочих місць, житла, оздоровленням людей, під­вищенням середньомісячної зарплати… Адже з усіма своїми життєвими проблемами людина, в першу чергу, йде до свого трудового колективу, до свого керівника. Тому колектив повинен мати змогу допомогти, захистити, підтримати. Кожному дуже потрібні мир, стабільність, впевненість у завтрашньому дні, відчуття комфорту і захищеності.

Досить серйозно поглиблюємо роботу з громадськістю та засобами масової інформації, розвиваємо зелений туризм, облаштовуємо зони відпочинку, лісівничо-просвітницькі центри, лісівничо-екологічні стежки, об’єкти, маршрути, дендропарки. На базі держлісгоспів Вінниччини дії 50 учнівських лісництв, вихованцями яких є майже 7000 учнів. А це – наше майбутнє, наші кадри. Тут у лісівників давно є тісна співпраця з дирекціями шкіл, педагогами-наставниками. Від імені всіх лісівників щиро дякую педагогам!

Ретельно готуємося до проведення весняної акції «Створюємо ліси разом!». Я впевнений, що все задумане лісівники Вінниччини втілять в життя. Запрошую вінничан до плідної співпраці. Давайте разом створювати нові ліси. І наші діти, внуки, правнуки скажуть за це щире спасибі.

– Дякую за розмову. Бажаю міцного здоров’я, успіху в усіх починаннях.

– Дякую за спілкування. Щиро вітаю жителів і лісівників Вінниччини з Новим роком і Різдвом Христовим. Зичу всім миру, спокою, довголіття, достатку й благополуччя. Кожному бажаю Божої благодаті. Нехай милість Божа і заступництво Господнє допоможуть нам перебороти всі труднощі неспокійного часу в житті рідної України! Нехай ростуть і шумлять високопродуктивні ліси Вінниччини, дарують вінничанам здоров’я, радість.

Спілкувався Станіслав Вовк
Пресслужба управління