На третій день нового року стало відомо про затримання в Італії театрального режисера, заслуженого артиста України Євгена Лавренчука.

Його доправили до слідчого ізолятора у зв’язку із запитом Росії на екстрадицію. Нібито вісім років тому, працюючи в РФ, він скоїв фінансове правопорушення.

Перед тим Євген Лавренчук розповів про початок співпраці з ізраїльською компанією Jerusalem Lyric Opera Studio & Festival. За два дні, 15 грудня, він вилетів з Тель-Авіва до Неаполя. Як кажуть його друзі, у Неаполі він був транзитом, згодом мав вирушити до Львова.

А за два тижні з’ясувалося, що з 17 грудня Лавренчук утримується в італійському СІЗО. Ніби, перебуваючи на території Росії вісім років тому, режисер скоїв кримінальне фінансове порушення. Однак рідні сподіваються на підтримку ЗМІ та його колег, які зможуть не допустити екстрадиції Євгена до країни-агресора.

Режисер – львів’янин. Мати — викладачка англійської мови, батько працював на митниці. Євген учився у польській школі у Львові. Після школи вирушив до Москви, де склав іспити в ГИТИС. Його педагогом на оперному факультеті був Роман Віктюк.

Свою дипломну виставу «Сніг» за п'єсою польського драматурга Станіслава Пшибишевського він поставив у Польському театрі Москви. Вона йшла на різних сценах у Росії з 2003 по 2015 рік, а Лавренчук відтак став наймолодшим режисером-постановником у цій країні. 2015 року покинув Росію. За його словами, було «неможливо перебувати у країні, яка вбиває твоїх братів».

Вільно володіючи шістьма мовами, Лавренчук певний час поєднував проєкти в Україні, Польщі та Ізраїлі, поки у 2018 році не виграв конкурс на здобуття посади головного режисера Одеської опери. За три роки він поставив тільки дві вистави, але обидві були гучними подіями в житті академічного театру. Одна з них, «Травіата», стала першою оперою, яка здобула найпрестижнішу українську премію імені Леся Курбаса.

Євген планував поставити в Одесі авангардну версію класичної опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», але цим планам поки що не судилося втілитись. Кажуть, через складні стосунки з керівництвом Одеської опери.

До речі, в російських медіа не зустрічається згадок про «фінансові порушення», які могли б інкримінувати Лавренчукові. Сам він наголошував, що не брав «ані копійки грошей» на постановки у держави Росія.

Був, щоправда, судовий розгляд після того, як 2011 року він поставив у Томському театрі юного глядача виставу «Анна Кареніна». Рада старійшин (!) Томська звернулася до губернатора зі скаргою, вимагаючи заборонити спектакль та вигнати режисера, «який активно пропагує, використовуючи театральну сцену, нетрадиційні сексуальні стосунки». Лавренчук звинуватив «старійшин» у наклепі, однак суд не став на його бік.

Театральна спільнота України вимагає об’єктивного розслідування у справі затримання режисера.