За освітою я фінансист та все життя хотіла займатись чимось творчим і креативним. Паралельно навчалась дизайнерській справі. І з часом стала дизайнером інтер’єру. Одним із моїх клієнтів став успішний бізнесмен Максим. Він був власником декількох стоматологічних клінік. Заклади були відкриті ще у 2000-х роках. Техніка оновлювалась, проте самі приміщення залишались із старуватим дизайном та ремонтом. Мене запросили осучаснити клініки та розробити авторський дизайн для приміщень. Працювала я напряму із власником. Ми швидко зуміли знайти спільну мову та потоваришувати з ним. Далі — щоденно пили каву. Максим здався мені дуже турботливим керівником. Під кінець робочого дня приходив до мене та запитував, чи чогось не потрібно. Приносив круасани та контролював, щоб я поїла. Хвилювався, думала я.

Одного вечора ми довго говорили під під`їздом і я запросила його на чай до себе додому. Вже тоді він подобався мені як чоловік. Та я навіть не уявляла, що між нами запалає пристрасть. Він не випускав мене зі своїх обіймів, цілував і постійно повторював, що таку, як я, не зустрічав ще ніколи. Зізнаюсь, я була вражена. Адже красивий заможний дорослий чоловік просто «валявся» біля моїх ніг та осипав компліментами. Стриматись не могла, віддалась йому в той же вечір.

Кохання було емоційним та щирим. Вже вранці розуміла, що це найкраща ніч у моєму житті і я всім серцем закохана в цього чоловіка. Разом ми поїхали на роботу. Наступного дня все продовжилось, але в готельному номері зі свічками. Він приніс великий букет троянд. Став навколішки та запевнив мене, що всі вчорашні слова були правдою. Максим заявляв, що в нього вперше такі почуття і він нічого не може із собою зробити. Казав, що за десять років подружнього життя жодного разу не зрадив дружину. Проте зараз готовий на все заради своїх почуттів...

Я не тямила себе від щастя, адже раніше не мала серйозних стосунків, навіть не знала, що таке — любити когось до нестями. Та в готелі я відчула, що Макс — це той самий, єдиний. І ладна зробити все на світі, аби просинатись та засинати разом із ним. Наш роман закрутився, через два місяці про наші стосунки дізналась його дружина. Вона писала мені, потім телефонувала та погрожувала. Далі не витримала я. Прийшла до них додому у вихідний і влаштувала справжню сімейну драму. Макс зі­брав свої речі і поїхав разом зі мною. Зовсім скоро подав на розлучення та поділив майно. В нього було троє дітей, які залишились із мамою...

Спочатку я просто шаленіла від щастя. Та потім побутове життя спаскудило всю романтику, і ми залишились один на один. 25 років різниці у віці дали про себе знати. Окрім того, він дуже заощадливий та жадібний. Рахував кожну копійку. Навіть уточнював, скільки я заробляю... І я зрозуміла, що це справжнє жахіття — жити із старшим удвічі чоловіком. Готувати їсти та прати білизну, коли тебе ще й пригнічують та не цінують... Такого «щастя» я не побажаю жодній дівчині...

Тільки через рік я усвідомила, що наробила. Через мою дурнувату пристрасть троє діток виховуються без батька, а дружина живе без чоловіка. Та і я тепер нещасна, бо не можу ради дати цьому подружньому життю.

Що я зробила? Зустрілась з колишньою дружиною, вибачилась та обговорила план дій. Діяти домовились конкретно! Я підписала контракт з однією європейською країною. В один день перевезла речі з його квартири до себе, зібрала валізи та полетіла на пів року. В той час колишня дружина прийшла утішити Максима. Помирились, і повернула його собі.

Всі ми робимо помилки, головне — вчасно їх виправити.

Марина Романова