– Вся велика спортивна сім’я Вінниччини глибоко сумує за тяжкою втратою і висловлює наші щирі співчуття доньки Ірина Ассорі, сину Едуарду, дружині Ларисі, іншим рідним, близьким і всій ассірійській громаді.

Вічний спокій і світла пам’ять Едуарду Яковичу.

МИХАЙЛОВ Едуард Якович народився 01. 03. 1942 у місті Таганрог Ростов. обл., РФ. Тренер (бокс, кікбоксинг). Засл. тренер України (1998), суддя міжнар. категорії (1996). Закін. Вінн. пед. ін-т (1983). Сріб. та бронз. призер чемпіонатів ЗС СРСР (1963–64). Був головою обл. ради спорт. т-ва «Спартак» (2000–13), президентом клубу боксу «Дружба» (2000–16; обидва – Вінниця).

Його син написав ось і щемні слова про батька… Та нагадав його улюблену пісню…

Прощай Рідний! Душа в душу!

Пусть голова моя седа
Зимы мне нечего пугаться
Не только грусть мои года
Мои года - мое богатство
Пусть голова моя седа
Не только грусть мои года
Мои года - мое богатство
Я часто время торопил
Привык во все дела впрягаться
Пускай я денег не скопил
Мои года - мое богатство
Я часто время торопил
Пускай я денег не скопил
Мои года - мое богатство
Шепчу спасибо я годам
И пью их горькое лекарство
И никому их не отдам
Мои года - мое богатство
Шепчу спасибо я годам
И никому их не отдам
Мои года - мое богатство
А если скажут мне века
Твоя звезда, увы, погасла
Подымет детская рука
Мои года - мое богатство
Когда-нибудь наверняка
Подымет детская рука
Мои года - мое богатство
Когда-нибудь наверняка
Подымет детская рука
Мои года - мое богатство