Це фото треба розіслати на весь світ! Маленьке місто Буча! І велика армія Ху..ла!
І шо?! А ось що!
Під нею короткий підпис. Всі двухсоті!
Господи! Возвелич цей народ! Це наче все Боже військо воює поряд з Українцями!
Збережи всіх і помилуй! Пошли пошвидше мирну Перемогу! Захоплююсь так як ніколи! Страждаю так як ніколи! Збираю сили так як ніколи! Ну як і кожен!
… Страх був перших три дні! А тепер вже, ну як кожному з вас, пох.й! Бо ми такий народ! Але якщо вже нам пох…, то тоді нас мають боятись усі!
Якось так!
Слава Україні і ЗСУ! Тримаємо стрій і до перемоги!

Андрій Власенко

Від редакції:

Як тільки ми опублікували це повідомлення, до редакції надійшов ось цей вірш Наталі.
Прочитайте його

Я не знаю, чи стане сили

Посміхатися москалям,
Не бажаючи їм могили.
Я не знаю сьогодні, мам!

І не знаю, чи з бульбашами
За один колись сяду стіл,
Щоб не кОпати їх ногами
Й не післати в ліси густі!

Як пробачити оркам Київ,
Понівечений звіром цим?
Я ненавиджу цю расєю!
Хай поб’є її Божий грім!

Біла Русь, ти уся зчорніла!
Ти не Русь! Ти расєйське зло!
Серце чисте в тобі зотліло.
Вже любові, як не було.

Не питай мене, мам, у болю,
Чи пробачу я це колись.
За зруйнований мій Гостомель
Краще нині ти помолись.

Помолись за красуню Бучу,
За Ірпінь і за кожний дім,
Що оплакувать нині мушу
У вселенській оцій біді.

Не пробачу ніколи, мамо,
Бузувірам у масці “брат”
Сліз дітей, що не сплять ночами,
Коли палить расєйський “град”!

Україно моя, з тобою
Моя віра, моя любов!
Нині станемо всі до бою
Щільним строєм, бо з нами Бог!