На кордоні вже стоїть 20 вагонів-рефрежераторів із вантажем 200.

Роспропаганда вперто мовчить про втрати Росії в цій безглуздій війні проти мирної України.

Їхні ЗМІ лише смакують втратами ЗСУ. І продовжують брехати, що всі руїни і смерті мирних жителів – це змонтована натівцями пропаганда.

Однак, за даними Міноборони України, втрати окупанта в живій силі на порядок вищі. Загальна кількість убитих, поранених та полонених російських терористів вже перевершує 15000 чоловік.

Зокрема, убитими армія країни-терориста, за даними міжнародних експертних організацій склала більше восьми тисяч осіб.

Не враховуючи тих, що заживо згорають в танках та броньованих машинах та тисяч безнадійно скалічених.

У війни не симпатичне обличчя, вона руйнує і забирає людські життя.

Але відповідатиме перед Богом за ці вбивства сторона, яка розпочала агресивне вторгнення в іншу країну.

Російський фашистський режим відповідатиме не лише за наші втрати від його окупації.

Він відповідатиме і за злочини проти свого народу.

Хіба ж це не злочин проти людяності покинути на полі бою свого загиблого солдата?

І, навіть, не намагатись передати його тіло родичам для гідного поховання за християнським звичаєм?

Як повідомив наш колега, військовий оглядач Олег Жданов, зараз у двадцяти вагонах – рефрежераторах “Укрзалізниці” знаходяться останки російських військових, яких Путін послав на смерть в Україну.

Ціле містечко трупів молодих людей, які могли б жити, народжувати дітей, рятувати безнадійно критичну демографічну ситуацію у вимираючій Росії.

Але, очевидно, кремлівські керманичі остаточно вирішили заселяти свої території китайцями.

Тому самі ж безжально знищують своїх же солдатів бездарними керівництвом.

А щоб якось приховати свою злочинну суть перед своїми задурманеними, заляканими і байдужими поки що громадянами, відмовляються забирати трупи.

Бо це вже не пропаганда. Це буде прозріння для рашистських “націоналпатріотів”.

Тому відмовляються навіть включати це питання в порядок денний переговорів щодо мирного договору.

Тому й спалюють в пересувних крематоріях та доменних печах на Донеччині рештки своїх вояків, які вторглися на територію незалежної країни через хворобливу забаганку воєнного злочинця Путіна.

Українські визвольні війська мужньо захищають нашу свободу і також несуть втрати.

Але кожного загиблого героя в останню путь проваджають всім містом, всім селом, стоячи на колінах перед його мужністю та самопожертвою.

Наші герої не вмирають і не стираються в пам’яті народній.

Вони ніколи не розвіються мартенівським димом байдужості.

І після цього у воєнного злочинця Путіна ще повертається язик говорити, про своє переконання, ніби, ми один народ? Ми два абсолютно різних народи.

Ми вже на такій відстані від здичавілої Росії, як небо і земля.

А зашморг, який кремлівська хутна готувала для вільного і цивілізованого європейського народу України, вже скоро затягнеться на шиї старих божевільних маразматиків з Московії, які націлились на світове панування.

Сергій Бойчук