Країна-агресор відчула смак крові, як тільки опірилась на московських болотах і зрадила Київську Русь.
Те, що тепер називається РФ, все було окуповано московитами в різні часи.

І у всіх захоплених регіонах вони, нащадки дикої азійської орди, вчиняли терор, насильство та знищували корінне населення, щоб боялися і корилися.

Вони знають, що таке сила страху. Бо саме вона збиває їх у агресивні зграї і штовхає на злочини проти мирного населення.

Так вони починають вважати себе сміливими і сильними: “Та, пох…й, вйє…алі по жилому дому, запиздяч…лі хохлов. Пусть они подихают от наших снарядов и ракет. За наших пацанов. Нам командир разрешил…”

Ось типова риторика із перехватів їхніх телефонних розмов.

Отже, перше правило путінської війни – це її розпочати. Він це зробив підступно, вночі. Можливо, він сподівався на менші втрати, але передбачав, що вони будуть.

А раз є вбиті, тоді вже спрацьовує інше правило війни від головнокомандувача-диктатора: “Давай стреляй, а то убъют!”
І тоді вже ніяка політична чи ідеологічна мотивація немає жодного значення. Тільки страх та інстинкт самозбереження.

Якщо гарно впакувати це пропагандистське лайно, то можна видати за підрив ФСБешниками житлового будинку на території Росії, як чеченський теракт і привід, щоб знищити Ічкерію.

Те ж саме зробили із недореспубліками на Донбасі, щоб розпочати війну проти України.

Зрозуміло, що режиму воєнних злочинців похер, що про них думатиме увесь світ, який вони “всерівно збираються завоювати”.
Тому Путін завжди демонстративно ігнорував і продовжує ігнорувати громадський осуд та рішення міжнародних правових інстанцій. Бо вони його бояться.

Це ще одне правило підступного кривавого кремлівського режиму.

Тим часом , аби уникнути якихось громадянських конфліктів у власній країні, де ще є частина людей з мозгами, повністю перекривається доступ до об’єктивної інформації.
Росія оголошує себе жертвою українських патріотів, які захищаючись на своїй території від окупаційної армії стають глобальною загрозою для існування Росії, як держави.

І в зазомбованому пропагандою суспільстві починає щоденно нагнітатися істерія -“Бєй хохлов, спасай Росію!”

Таке в них вже було, але по відношенню до іншої нації.
У кожному напівзруйнованому російському селі встановлюється велика плазма, звідки божевільний диктор і його посіпаки вже не розповідають про “маленьку спецоперацію”, а цілодобово кричать, що Україну треба знищити, бо вона загрожує суверенітету РФ та майбутньому кацапських дітей.

У містах розміщується Z- пропаганда на кшталт: “Zа ПацаноV”, які якогось х..я зі зброєю в руках поперлись зі своїм агресивним руцьким параноїдальним міром на чужу землю.

Правда, правила Путіна, не такі вже й оригінальні. Можна, навіть, сказати, що він тупо передер їх з якогось “Майн Кампфу” у свого наставника Гітлера.

Єдине, про що чомусь стидається, чи боїться признатися собі Путлер, що навіть такі диктатори, як його хрещений батько, закінчуть безславно.

І що всі імперії рано чи пізно розпадаються. Та обрікають народ окупанта на такі ж страждання, які він приніс колонізованому мирному народові.
Це правило еволюції, скільки б довго воєнний злочинець Путін від неї не ховався.

А у нас одне правило – всіма можливими засобами усім народом захищати свою землю, свою родину, своїх дітей від дуже страшного смертоносного звіра – “Руського міра”, який уже в усій повноті показав своє справжнє обличчя.

Це обличчя смерті, горя, страждань та рабства. Вільній та миролюбивій українській нації це не підходить.
Смерть ворогам!

Богдан Мазур