У «Сутисківській громаді» бурхливо обговорюють новина: на найближчу сесію селещної ради виноситься питання про закриття місцевого інтернату. Як відомо, у минулому році це заклад уже відстояли, але місцева влада продовжує спроби ліквідувати важливий освітній та соціальний заклад. Про це повідомила місцева жителька, сестра загиблого «айдарівця» Наталя Скиба:

-Знову Дідух закриває школу – інтернат. Питання винесено на сесію. Знайшов зручний момент, в країні війна, всім “неначасі”. Тож треба швиденько скористатись і вирішити свої бізнес – інтереси? А після війни, яка вже залишила у спадок сотні знищених шкіл і тисячі сиріт, перед державою постане питання де, та як влаштувати життя тих знедолених дітей. Але школи-інтернат, яка мала всі умови для прихистку, проживання і навчання таких дітей, вже не буде. Вона буде розформована і роздерта по живому, працівники поїдуть по світу в пошуках роботи, а діти в пошуках освіти, ніби гарантованої державою. І це під час війни. Це ж той самий геноцид, який творять орки.

Щоб жило село треба думати про майбутнє, про дітей та спеціалістів. Неперспективні села всіма способами залучають до себе молодих людей, спеціалістів та сім’ї з дітьми, бо розуміють, що тільки так буде жити село. А в нас навпаки.

Чого у нас вже тільки нема: лікарні нема, збербанку нема, пожежної частини нема, навчально-виробничого комбінату нема, музей закрито, відділення приватбанку пішло, бо не зійшлись з зажерливим дідом в оплаті оренди, банкомат єдиний на все селище, немає жодного магазину, де можна щось толкове купити з одягу чи взуття, доріг нема, згарище посеред села, вічно заросла бур’янами площа в центрі, в Шершнях немає вже ні школи, ні садочка. Оце “господар”, дохазяювався…

Розумні, порядні люди втікають з Сутисок подалі від такого керівника. Тепер і колектив інтернату розбіжиться по світу в пошуках роботи, а це сільська інтелігенція, це основа села. А голова палець об палець не вдарив, щоб зберегти заклад і колектив… Це так вчиняє очільник громади, який має захищати права людей? Тільки за це треба гнати з посади. Всім в усьому завжди відмова і одна коронна фраза: “а я вам де візьму, грошей нема”… Добре, що знайшлися кошти робити гульки на річці для російської церкви: голі люди, каша, уха, напої та весела музика – це Содом і Гомора, а не Водохреща.

З колективів школи та с/р виживають всіх неугодних, бо в приорітеті підлабузники, та ті що мовчать, не заважають робити брудні оборутки та схеми, на сесіях та нарадах вітаються виступи за заготовленим сценарієм та дифірамби очільникам. Залякування і цькування людей зробили нормою життя у Сутисках. Директорка школи пенсійного віку – дружина голови хоче керувати вічно, тепер ще й інтернат перебере під свю егіду? Ото вже буде охоплення мас тотальним контролем. Вчителі, діти, батьки – всі залежні, не дай Бог хтось щось на її чоловіка скаже чи напише, одразу розбереться, не погребує навіть з дітьми зясвувати стосунки. Тому і тікали діти до інтернату, навіть з віддалених куточків Сутисок, оминаючи школу, бо в інтернаті нормальна моральна атмосфера.

Вибачте люди, накипіло… і думаю не мені одній, але вже так у Сутисках склалось, що сказати правду маю я одна, бо одні бояться втратити роботу, інші місце на базарі, ще хтось боїться, бо дитина в школі, чи земля в оренді і т.п. А хтось просто не хоче зв’язуватись, бо потім не обберешся.

Наша країна має оновитись після цієї війни, кров’ю змиваються всі пережитки, думаю і Сутиски оновляться, – впевнена Наталя Скиба.

Наші кореспонденти будуть і надалі відслідковувати події навколо інтернату.