Навколішки, з квітами та сльозами на очах земляки проводжали в останню путь свого захисника.
Дмитро Чолинець народився у рік, коли Україна здобувала свою незалежність, 25 червня 1991-го. І зовсім молодим, через 30 років він віддав своє життя за незалежність своєї держави. Багатодітна родина Михайла Івановича та Надії Дмитрівни виховала справжню людину і громадянина.
Навчався у школі с. Кісниця, був старостою класу.
Після закінчення школи навчався у вищому професійному училищі села Заболотне, здобув спеціальність оператора комп’ютерного набору.
У 2012 році призивався на строкову службу до Збройних сил України. Після демобілізації у 2014 році одружився. З дружиною Світланою народили двох діток. Збудував будинок, мав добру роботу у великій агрокомпанії.
Але 8 березня Дмитро знову пішов захищати свою землю і свій народ. А 27 квітня його не стало.
Розділити важкий біль втрати родини прийшло дуже багато мешканців громади.
Голова громадської організації «Крижопільська спілка учасників АТО/ООС» Володимир Басараба передав матері Дмитра Державний Прапор України. На знак вдячності за мужність та відвагу, за героїзм і жертовність її сина.
Редакція висловлює щирі співчуття родині загиблого Героя…
