Такими словами має бути наповнена ця до болю знайома мелодія.
Як клятва, яку порушив зрадник- Каїн, російський народ!
Вдвічі приємно, що пісню співають земляки із мого далекого дитинства.
На Теофіпольщині я виросла і вирушила в далеку дорогу життя!
В душі завжди жив той обеліск земляків, загиблих в Другій світовій війні. Вшанування їх!
Серед них дід Сидір і двоє його братів! Майже всі чоловіки з роду…Як і у вас, дорогі мої земляки!
І серце краяла несправедливість – чому країна «побєдітєлей» так і не сказала де їхні могили?! Чому відреклась від вдов, сиріт і інвалідів, згадуючи їх тільки коли потрібно було робити постановочні концерти і паради?!
Тепер, коли Москва вкрала у нас, нащадків їхніх, перемогу та ще й повісила клеймо нацистів, хоча такими стали самі, даю вичерпні відповіді собі. Як і кожен українець.
Перемогли фашистів, переможемо рашистів! Перемога буде! Але не вкрадена, а чесно здобута народом України і нашими ЗСУ.
Тетяна Редько
Заслужений журналіст України
