Про перехоплені розмови рашистів зі своїми дружинами та родичами вже чули всі. Там просто клондайк садистських перлів. Відрізати українським дітям вуха, вибирати очі, вбивати та гвалтувати хохляцьких жінок, щоб більше не народжували нациків, грабувати… 

Господи, це ж вимагають від своїх чоловіків жінки-матері. За що такі жорстокі тортури для мирної нації? Хто виростив таку ненависть до свого сусіда-одновірця? Що, взагалі, вариться у тих зазамбованих головах? І чого чекати цивілізованому світові від цієї здичавілоє за 22 роки путінського правління орди?

Якщо мілітаристична антилюдяна істерія в росії негайно не припиниться, то ось чого, послухайте всі. Таким бачать рашистські матері майбутнє цівілізації. 

Медленно ракеты уплывают вдаль,
Встречи с ними ты уже не жди.
И хотя Америки немного жаль,
У Европы это впереди.

Ядерный фугас летит качается, –
От него хорошего не жди!
Даже если в землю закопаешься,
От волны ударной не уйти!

Скатертью, скатертью хлорциан стелется
И забивается под противогаз.
Каждому, каждому в лучшее верится,
Падает, падает ядерный фугас.

Засияло солнце над землею вдруг,
А над головою дым стоит.
Только что шагал с тобою рядом друг, –
А теперь он жареный лежит.

Водородным солнцем выжжена трава,
Кенгуру мутируют в собак.
Вновь аборигены обрели права:
Над Канберрой вьётся красный флаг!

Скатертью, скатертью дифосген стелется
И забивается в ухо, нос и глаз.
Каждому, каждому в лучшее верится,
Но не у каждого есть противогаз.

Может, мы обидели кого-то зря,
Сбросили пятнадцать мегатонн.
А теперь горит и плавится земля
Там, где был когда-то Пентагон.

Танки США отлично плавятся,
И зачем их выпустил завод?
Ах, как жаль что этот взрыв кончается, –
Лучше б он тянулся целый год!

Скатертью скатертью хлопикрин стелится
И забивается под противогаз.
Каждому, каждому в лучшее верится,
Может быть выживет кто нибудь из вас.

Василь Головко