Я не бачу свята, і не хочу бачити! Бо війна навколо мене 24/7. Щоденне волонтерство, описи боїв, побратими 200-ті!
Сьогодні тисячі грузинів йдуть на молебень у церкви і моляться до цариці Тамари.
Вона – єдина правителька Грузії, яку прирівняли до лика святих! Жінка – полководець, яка безстрашно захистила свій народ, яка виривала з полону відданих нації, яка боролась за незалежність країни!
І ще, в згадках про неї йдеться, що правителька-воїн зневажала москалів. Бо ще за часів її правління, з 1178 року, неодноразово відбивала “братського” нападника.
Будувала церкви та храми, і всіх людей мотивувала єднатись-навіки залишитись братами та сестрами єдиної крові! Про її мудрість, розум та відвагу пишуть книги і тепер! А про коханців та чоловіків переповідають балади! Бо вона – Всемогутня! Її образи в церквах хворим дають здоров’я, бідним – роботу, зневіреним – щастя та вдачу…
І сьогодні, 14 травня, день пам’ять Святої, Всемогутньої цариці Тамари!
Батальйон відважного війська Грузії одним із перших прибув допомагати Україні у Великій Визвольній Війні! Разом із нашими побратимами вони стали щитом українцям! І приїхали боротися не за славу, а за Свободу! За нашу із Вами свободу!
А їхні жінки, матері та діти, грузини та грузинки, біженці, переселенці сьогодні стоять навколішки у грузинських церквах та монастирях і просять допомоги у пресвятої цариці!
Просять допомоги для нас із Вами, українці! Моляться за наших воїнів, за наш Маріуполь, за наш Азов, за Морпіхів – за ЗС України!
Тож, в свій День народження, 14-го травня, прошу і у Вас, брати і сестри, у молитвах згадати царицю Тамару, бо сьогодні її день!
День, коли вона престала перед Богом, і стала янголом для всіх, кому потрібна допомога! А зараз – це ми – це Україна!
Молімось за Україну, молімось за Воїнів, молімось за Перемогу!
Українська журналістка
Софія Копач
“1178 РОКУ, НЕОДНОРАЗОВО ВІДБИВАЛА “БРАТСЬКОГО” НАПАДНИКА”? Той, хто це написав – хвора людина.