Цими словами кінотеатр “Родина” 19 травня, у Всесвітній День української вишиванки, зустрічав вінничан, гостей міста і переселенців із зон бойових дій. Для них свято “Вишиванка — генетичний код нації” організували Будинок культури учителя і кінотеатр “Родина”.

Передайте мені вишиванку, хай світ бачить, що судять українця! — просив Микола Карпюк під час неправедного суду у Чечні.

Вишита сорочка стала ідентифікатором — свій чи чужий, – згадувала харків’янка.

Дід не дожив до мого народження, але тепер я у його вишиванці відчуваю зв’язок із ним, – розповідав молодий хлопець.

Свято було пронизане любов’ю! Прекрасні пісні виконали учасники зразкової студії вокалу “Вікторія”. Щемно звучали вірші Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Тетяни Яковенко…  Їх читали і дорослі, і діти, які, на жаль,  пізнали жахіття війни. Цього дня  “залатали” їхні рани теплі слова, солодкі подарунки від громадських організацій Вінниччини.

– Настав час великих змін — як у нашій країні, так і в наших серцях! Але впродовж століть лишається незмінною українська вишиванка. Сьогодні її вдягнули переселенці. Вони вимушено покинули рідні місця і стали хоч знедоленими, але нездоланними! – вітали гостей ведучі свята.

Піднесений настрій подарував присутнім талановитий фільм “Спадок нації” (режисер Олександр Ткачук, сценаристка Леся Воронюк), який розповів про минуле і сучасне, про фактичне безсмертя української вишиванки

Ірина ЗОНОВА