Як важко говорити про війну (вірш)

Як важко говорити про війну…
Про смерть, про кров, зневіру і про зраду…
Про біль і горе, втрачену весну,
Про гул сирен, гарматну канонаду…

Про цю навалу, цю бридку орду,
Що по наказу “буде рятувати”,
Виконувати “місію святу”
Вбивати, руйнувати, гвалтувати…

Прикривши злочини, словами “про нацизм”
Ракети , бомби б’ють по Україні…
В гучних промовах криється цинізм,
А правда оживає на руїні…

Де Маріуполь, Буча і Ірпінь…
Так хочеться від відчаю кричати,
Де “Отче наш”,”О, Господи!”, “Амінь!”
Де по-іменно треба всіх згадати !

Де смерть невинних, як оте тавро,
Яке довіку на чолі у вбивці…
Реве та стогне змучений Дніпро…
А на могилах квіти, чорнобривці…

Прийде весна і буде новий день
І буде мир, і пісня, і родина..
Де цвіт калини, кетяги вишень,
І рідна серцю НЕНЬКА – УКРАЇНА…

Ігор Волощук 2022 р., Вінницька область