На редакційну пошту приходять листи з обуренням, поширюються в соцмережах. Ось один із них:

– Обійшла 4 магазини і поїхала в село без солі. В мене почали виникати думки, що її не розкупили, а просто сховали від нас на деякий час. Щоб тоді, на фоні масової безсолевої паніки, продати її за ціною золота.

Ольга Пташук, Жмеринський район

В моєму селі люди постійно роблять тушонки для наших захисників. Учора мама попросила мене купити у Вінниці солі, бо в сільських магазинах вже немає і люди з домівок також сіль повиносили. Сьогодні з 08.00 год. ранку обійшла всі магазини (7-8 шт) біля Західного автовокзалу – немає!

(не)Дякую тим, хто понабирав по десять пачок цієї солі просто “про всяк випадок”.

Наталя Шрамко

Після повідомлення про тимчасове припинення  роботи солевидобувної компанії на сході України, в Україні почався раптовий ажіотаж і дефіцит солі.

У Вінниці стояли великі черги, сіль розкупляли миттєво, як тільки вивозили  в залу продажу.

Це вже другий такий ажіотаж. Відсутність солі була і на початку повномасштабної війни. Але невдовзі ажіотаж пройшов. Сподіваємось, що і цього разу станеться те саме. Бо ж сіль виробляють і на заході України. Та і експортуватимуть, якщо буде гостра потреба.

Андрій Власенко