Про це повідомили російські опозиційні ЗМІ, посилаючись на джерела, близькі до кремля та адміністрації диктатора путіна.

Програмою-мінімум для оголошення перемоги” в московії називають окупацію Донбасу, а “програмою-максимум” – взяття Києва.

Отже, керівництво рф не відмовилося від ідеї захоплення столиці України і не збирається сідати за стіл переговорів. Рашисти мають намір знищити суверенну країну і влаштовують геноцид українського народу на очах у всього цивілізованого світу.

Рашисти заявляють: “Ми все одно українців доколупаємо. Швидше за все, до осені вже все закінчиться нашою повною перемогою”.

Такі антигуманні настрої спостерігаються не лише серед військово-політичної верхівки країни-терориста, але й в керівництві “єдиної росії”. ЇЇ представники регулярно відвідують окуповані території України. а от позиція керівництва міноборони рф з цього приводу поки-що не озвучена, – повідомляють ЗМІ.

Зараз в окупаційній війні з боку росії воюють в основному контрактники. Їх вистачає для відносно повільного просування на де-яких ділянках фронту. Але якщо рухатися треба буде швидше, будуть задіяні строковики. Бо це також армія. Тим більше, що зазомбоване зетсуспільство московії з легкістю проковтнуло тисячні втрати строковиків на початку повномасштабного вторгнення країни агресора в Україну в кінці лютого.

Ще одним фактором, що підштовхує путіна до продовження злочинної війни, є невизначена однозначно позиція західних союзників України. У кремлі сумніваються, що Захід продовжить масштабну підтримку України, передаючи їй зброю і фінанси. А самотужки протистояти армії рашистів український народ не зможе.

Позиція партії війни росія така: “Рано чи пізно Європі набридне допомагати – це і гроші, і виробництво зброї, яке самим потрібніше. Ближче до осені треба буде домовлятися з росією по газу і нафті до опалювального сезону”. І, мол, показна єдність членів ЄС щодо України, яка вже зараз проявляється в політиці Німеччини, Франції, Італії та Угорщини, передасться й іншим членам цього альянсу. А НАТО та ООН вже показали свою неспроможність хоч якось зупинити відверті міжнародні злочини проти людяності, які щодня вчиняє російська армія на території суверенної держави.

Це і штовхає рашистський режим на подальшу агресію. І, хоча бліцкригу не вийшло, через якісь прорахунки, це не означає, що перемогу здобути не вийде. Бо, на думку військово-політичних стратегів злочинного рашистського режиму, ресурсів у РФ більше, ніж в України без західної підтримки.

Тим часом військово-політичне керівництво України повідомляє, що необхідне озброєння для ЗСУ продовжує поступати

І темпи поставок нарощуються. Тому плани кремля – це лише чергові хворобливі фантазії воєнного злочинця путіна та його посіпак.

Сергій Бойчук