Проводжала мати сина на війну
Та просила в Бога захисту йому:
– Божа Мати, збережи усіх синів!
Наших рідних дорогих захисників!

Захисти від куль ворожих
та страшних
І покрий їх покривалом захисним!
А ракети б’ють по селах і містах,
Не жаліють малих діток
та їх мам…
Ви ж, синочки, бережете нас усіх!

Знаєм, вірим: буде мир
на цій землі,
Що страждає, плаче,
гине — мов в пітьмі,
Мир прийде!
Й будуть соняхи цвісти!
І чорнобривці біля хати,
Що насадила навесні,
очікуючи сина, мати.
А він повернеться, я серцем чую!
Люблю! Чекаю і молюся!
А вороги — хай згинуть, кляті!
Горіти в пеклі їм — проклятим!

Ніна Авксентіївна,
мати і бабуся воїна