Але років через два Андрій змінив своє ставлення до мене, став затримуватися на роботі, я ж перетворилася з коханої жінки на домашню робітницю і кухарку.

Коханий не допомагав, а тільки вимагав уваги, затишку, чистоти і комфорту. Забезпечити це все, та ще з маленькою дитиною, я, звичайно ж, не могла, тому навіть не здивувалася, коли у Андрія з’явилася коханка. Про це дізналась із його сторінки у соціальній мережі, яку він випадково забув закрити, коли спішив на роботу.

Людина я спокійна, ніяких істерик не влаштовувала, запропонувала Андрію розлучитися, але чоловік відмовився. Сказав: якщо я піду, то дитину у мене забере. Тоді я знайшла інший вихід — перестала готувати йому (тільки для сина), найняла прибиральницю, вільний час гуляла з дитиною, зустрічалася з подругами, регулярно відвідувала салон краси, а чоловікові сказала, що тепер роль дружини нехай на себе бере коханка. Я не проти, якщо після роботи він буде заїжджати до неї на вечерю, переодягатися там же в чистий і випрасуваний одяг, а до мене нехай приїжджає, коли захоче. Якщо йому там сподобається, нехай залишається назавжди. Може, нова пасія впорається з усім і не буде ввечері втомлена, не буде завантажувати його проблемами і питаннями про гроші. Я ж не збираюся поєднувати обов’язки дружини і коханки одночасно. Згодна і на такий варіант: частину домашньої роботи перекласти на чоловіка, тоді у мене буде час і на відпочинок, і на догляд за собою, і я буду виглядати не гірше за коханку. Може, тоді чоловік зрозуміє: коли жінка ходить на роботу, зайнята кухнею, прибиранням, дітьми, то ввечері вона вже хоче тільки спати, а не мріяти про секс із повним сил і нічим не зайнятим чоловіком.

А розлучатися моєму Андрію невигідно, адже так у нього є сім’я, де чисто і затишно, а ще коханка, яка виконує всі його забаганки… Хтось, прочитавши цього листа, назве мене божевільною. Але подумайте самі: навіщо йти поневірятися по найманих квартирах і падати від втоми за копійчану роботу, в той час як чоловік буде в повному «шоколаді» у квартирі з коханкою? Гордо грюкати дверима добре, коли є де і на що жити. Витрачати своє життя на забезпечення побуту для чоловіка і чекати, коли він це оцінить — шлях у нікуди. На жаль, це давно реалії, про які чомусь всі мовчать або плачуться подругам на кухні. Хіба не так?

Антоніна, 27 років